Чи можна їсти заборонені у Росії сири

– Сину, прочитай, будь ласка, бо я без окулярів вже не бачу. Це хороший сир?

Знічено поправляючи бейджик з написом «Продавець-консультант», молодий хлопець кладе обраний бабусею шматок на полицю і бере інший:

– Візьміть краще цей. Він і дешевший, і на смак кращий.

– Біда з цими сирами… – не довіряючи вибору продавця, бабуся дістає з кишені зім’ятий папірець. – А тут про нього не пишуть?

«…Федеральна служба контролю у сфері захисту прав споживачів та добробуту людини повідомляє: при вибірковій перевірці сирів, вироблених в Україні, всі 14 зразків містять у своєму складі рослинний жир… Заборонити!» – застерігає вирізка з газети.

– Жіночко, не вірте всьому, що пишуть. Ось цей сир люди найбільше беруть, а отже, він смакує!

Вже другий місяць заборонений ввіз до Росії українського сиру. У «чорний список» потрапили сім виробників: «Гадячсир» та Пирятинський сирзавод з Полтавщини, «Рось» та «Шостка» з Сумщини, «Прометей» з Чернігівщини, Лозовський молочний завод з Харківщини, Баштанський сирзавод з Миколаївщини. До всіх одна претензія: виробники начебто економлять – замість тваринних жирів додають рослинні.

Наша перевірка

«Свідомо» за допомогою проекту з підтримки журналістських розслідувань у Східній Європі (SCOOP) замовило свою перевірку. Зі списку росіян ми обрали продукцію чотирьох виробників – «Пирятинський класичний 50%» від Пирятинського сирзаводу, «Голландський 45%» від Баштанського сирзаводу, «Добряну Король Артур 50%» виробництва «Рось», «Російський класичний 50%» від «Шостки». Решту з переліку ми не знайшли в жодному з супермаркетів, бо ці сири переважно експортують. Ще докупили два сири від тих виробників, яких оминула заборона сусідів, але які самі часто купуємо: «Голландський брусковий 45%» від «ЗвениГори» та «Сметанковий 50%» від «КОМО». Для чистоти експерименту всі продукти закуповували в різних супермаркетах.

«Візьміть з собою документи, гроші, чеки з магазину, ну, і власне продукти», – озброївшись інструкцією працівниці Всеукраїнського науково-дослідного центру стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів, або, просто кажучи, Укрметртестстандарту, до лабораторії приходимо з повним набором.

– Ага, сир! Що хочете знайти? – на порозі Центру випробувань продукції розпитує його керівник Володимир Семенович.

– Росіяни кажуть, що у половині нашого сиру пальмове масло. От і шукаємо!

– Ви хоч знаєте, що воно не таке страшне, як його малюють? – уважно вглядаючись у принесені зразки, береться коментувати посадовець. – Давайте так: перевіримо ваші зразки на рослинні жири. А там вже стане ясно – пальмове чи не пальмове.

За годину кожен шматок отримав свій особистий реєстраційний номер та був відправлений за скляні двері, де на нього вже чекали люди в білих халатах.

Що знайшли

«Пирятин», «Рось», «Шостка», «ЗвениГора» та «КОМО» немолочного жиру не містять.

Натомість рослинний жир знайшли в сирі «Голландський 45%» від Баштанського сирзаводу. В результатах аналізу це звучало так: «Зразок продукції (реєстраційний номер 3321 (Сир сичужний «Голландський» 45% жиру ваговий, дата фасування 02.03.2012, виробник: ПАТ «Баштанський сирзавод», Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Заводська, 4, придбаний в ТОВ «Мерак», супермаркет «МегаМаркет», с. Ходосівка, вул. Обухівське шосе, 1, буд. 16) містить немолочні жири, оскільки сумарна масова частка тригліцеридів з урахуванням коефіцієнтів (формула для соєвої, соняшникової, ріпакової, лляної, пшеничної, кукурудзяної олії та риб’ячого жиру) не відповідає вимогам… Приблизний вміст немолочних жирів становить 3% від загального вмісту жиру».

За українськими стандартами, сиром може називатися тільки той продукт, у складі якого мінімум на 99,4% – молочна сировина. Виробникам ніхто не забороняє додавати до своєї продукції рослинні жири. Але за таку економію товар треба називати вже не сиром, а сирним продуктом.

Баштанський сирзавод входить до групи компаній «Молочний альянс». Окрім Баштанки, в холдингу ще Пирятинский, Городеньківський, Згуровський, Новоархангельський сирзаводи, Золотоношський маслоробний комбінат, Варвамаслосирнийзавод, Тростянецький молочний завод, Еталонпродукт, торговий Дім «Еталон» та Яготинський маслозавод. Останній два роки тому потрапив під приціл журналістів. Центр незалежних експертиз «Тест», який систематично проводить перевірку їжі та товарів – від дитячого харчування до мобільних телефонів, звинуватив Яготинський маслозавод у тому, що в їхньому сирі замість молочного жиру було більше 62% рослинного. “Молочному альянсу” у суді вдалося спростувати оцінку «Тесту».

Як пояснюють нашу знахідку

Ми відправили результати отриманих від Укрметртестстандарту аналізів до компанії. Ось яку отримали відповідь: «Є два принципових моменти. По-перше, за стандартами, в сирах може бути від 0,4 до 0,6 відсотків рослинного жиру. А все тому, що корова їсть траву. По-друге, кожне дослідження може мати похибку.

Економісти нашої компанії підрахували: щоб справді економити, додаючи рослинний жир до продукції, його частка має становити від 50%. Справа в тому, що для підготовки рослинних жирів до роботи потрібне спеціальне обладнання, наприклад, для їх емульгування та гомогенізації, а на наших заводах такого обладнання просто немає. Це підтвердить будь-яка комісія, можете і самі перевірити… А ще – ми офіційно не отримуємо рослинні жири, вони не фігурують у жодних документах. Це також легко довести», – подзвонила нам PR-менеджер холдингу «Молочний альянс» Ольга Батюк.

Невдовзі має з`явитися нова інформація про всі сири. Після російської заборони наша ветеринарна служба пообіцяла перевірити усі вироби усіх виробників. А уряд заявив росіянам, що гірше буде їм же. «Перш за все, постраждають вони самі, оскільки наші сири високої якості і нижчі за ціною. Це означає, що росіянам доведеться купувати більш дорогі польські сири або зіткнутися з тим, що часто буває, коли внутрішній ринок закривається, – зі стрибком цін», – зауважив прем’єр-міністр Микола Азаров.

Марія ЗЕМЛЯНСЬКА,
бюро журналістських розслідувань «Свідомо»,
спеціально для «Галицького кореспондента»