“Віктор Анушкевичус: «Місто Івано-Франківськ – найкраще по благоустрою в Україні»

…Віктор Анушкевичус подякував комунальникам за їх нелегку працю, яка є невидимою, проте об’єднує усіх мешканців міста. Мер відзначив, що, оцінюючи роботу комунальних служб, слід завжди бути об’єктивним і не критикувати її заради політичних дивідендів.

«Виносити сміття з хати і ганити рідне місто – неправильно», – переконаний міський голова. Він також зазначив: «Місто Івано-Франківськ – найкраще по благоустрою в Україні» і запитав комунальників, чому вони не аплодують, оскільки це їх заслуга.

Міський голова відзначив, що колись дасть вказівку працівникам комунальних служб три дні не виходити на роботу за рахунок бюджету. І хай тоді всі, хто критикують благоустрій міста, подивляться, що буде.

Також Віктор Анушкевичус вручив представникам різних комунальних підприємств грамоти, грошові премії і квіти. Нагороди отримали як начальники окремих підрозділів, так і рядові працівники”.

(http://pravda.if.ua, 16 березня 2012 року)

У рік 7 520 [2012]. Розпустив того року каштелян города галицького Вікторус Андрюсович жеки комунальні та й тішився із [реформи] такої авантюрної вельми. Бо ходили відтак вулицями, куряву здіймаючи, двірники-невидимки, їздили шляхами битими машини поливальні і порохотяжні та котилися катки асфальтоукладальні, але не було [видно] їх самих. І від роботи невидимої тільки пісок на зубах [перехожих] радісно скреготів.

Ніхто ж із городян сміття з хати більше не виносив, аби город галицький не ганити і не [поганити]. А за якийсь час, щоб ще більше реформатора розпусного Вікторуса Андрюсовича потішити, піднатужились городяни та й каналізаційними послугами користуватися цілком перестали, і вже на третій день полегшення відчули [в тілі] значне.

І настав такий благоустрій у городі галицькому, аж інспекція [з благоустрою] від нудьги крізь землю [ледь не] провалилася. На щастя, супермаркет парфумерний під низом був, на першому поверсі будинку аварійного, і зупинив падіння їхнє вельми [знакове] і значне.

Не було ж города охайнішого та чистішого паче города галицького ні у близьких краях, ні навіть на краю світу [японському]. Ні фудзіяма після землетрусу торішнього, ні хіросіма після бомбардування ядерного, не могли зрівнятися з красою доріг та тротуарів, вибоїнами вкритих, фасадів потрісканих, пам’яток облуплених та інших руїн мертвяцьких, парканами [будівельними] обгороджених в городі галицькому.

І захотів подякувати за роботу невидиму двірникам-невидимкам та всій [раті] комунальній каштелян города галицького Вікторус Андрюсович. Та й наказав він голосом гучним зібрати в залі великому і луччих людей водоканальних, і єрц-перц-герцогів постжеківських, і смердів каналізаційних та й все керівництво [ужкг] преславне. І гукав до них каштелян: “Нас – рать! І ми [непереможні]!”. І цілий день роздавав невидимкам ордени та медальки, грамоти і букети. Коли ж закінчив робити се, то [завмер], чогось чекаючи. Але тихо було у залі, порожньо та невидимо. І тільки вітер, який щойно [целофан порошний] вулицями розбитими ганяв, через протяг дверима захлопав.

НОРВАКС