Сьогодні, 19 березня, у Ворохті в храмі Різдва Пресвятої Богородиці відбулося освячення двох відреставрованих старовинних ікон та їх сучасних копій.
Про це повідомили на сторінці Ворохтянської селищної ради у Facebook.
Опісля святкової літургії о. Василь Михайлюк за участю Ворохтянського селищного голови Олега Дзем`юка, ректора Прикарпатського університету Ігоря Цепенди та присутніх вірян урочисто освятили відреставровані ікони із зображенням Матері Божої з маленьким Ісусом та християнським сюжетом Вознесіння Господнього.
Минулого року під час ремонтних робіт на третьому поверсі адміністративного приміщення Ворохтянської селищної ради ікони знайшли в одному із занедбаних кабінетів.
“Якщо б не уважність начальника сектору цивільного захисту та мобілізаційної роботи Володимира Петрованчука, то ці святині могли б потрапили на смітник, як і весь інший мотлох”, – йдеться в дописі.
На думку фахівців кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації навчально-наукового Інституту мистецтв Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника ці релігійно-мистецькі творіння можуть бути датовані сімнадцятим століттям.
Більш ніж пів року, викладачі та студенти університету працювали над відновленням святинь і створенням їх сучасних репродукцій.
Відреставровані ікони повернули до Божого Храму, де вони продовжать служити громаді.
“Кожен бажаючий зможе відвідати церкву Різдва Пресвятої Богородиці у Ворохті, помолитися та звернутися до Господа у своїх потребах біля старовинних і намолених ікон”, – підкреслюють у дописі.
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює