Як людина, котра мусить дивитися не лише собі під ноги, а й у далечінь, щоб бачити, чи в потрібному напрямку вона рухається, так і місто в своєму розвитку мусить заглядати в перспективу й наперед визначати його стратегію. Яким буде Івано-Франківськ у 2030 році, минулого тижня обговорювали під час дискусійної зустрічі в Університеті Короля Данила фахівці міського департаменту інфраструктури та житлово-комунальної політики і його організацій з участю громадських активістів. 

Але старт цієї дискусії щодо стратегії розвитку Івано-Франківська в частині інфраструктури, мобільности і транспорту, які значною мірою визначають якість життя жителів міста, не є першим за останні роки. Ще в 2017 році спільно з канадським проєктом міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (Проєкт ПРОМІС) було напрацьовано «Стратегію розвитку міста Івано-Франківська на період до 2028 року», але тоді цю програму міський голова Руслан Марцінків охарактеризував як «не дієву». А після того аж у лютому 2020 року відбулася робоча зустріч із розробки планів стратегії розвитку міської ОТГ на 2021-2023 роки і до 2030 року з представниками Проєкту ПРОМІС, на якій сторони обговорили стратегічні напрямки розвитку в сферах інвестицій, енергоефективности, управління, освіти і т. і., якій, щоправда, передувало багато місяців підготовчої роботи. Наступний спалах зацікавлення виробленням стратегії міста був спричинений появою Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки та Національної економічної стратегії на період до 2030 року, які Кабінет Міністрів України затвердив відповідно в серпні 2020-го і в березні 2021 року. Під кінець 2021 року в Франківську знову стартувала робота над створенням стратегії розвитку міста до 2030 року з ініціативи керівництва міста, платформи «Тепле місто» та ряду інших організацій. Робоча група з числа представників міської влади, експертів, бізнесу та представників громадськости обговорила в інноваційному центрі «Промприлад. Реновація» підходи до створення стратегічного плану розвитку Івано-Франківська на наступні 8 років. 

Отож майже через півтора року з того часу — минулого тижня в дискусії про майбуття Франківська зійшлися його чільні комунальники, архітектори, активісти та просто зацікавлені мешканці, які хочуть бачити розвиток свого міста продуманим на перспективу й динамічним. Обговорення стратегії розвитку Івано-Франківська розпочали з комунальної сфери, а саме з питання мобільности та транспорту, в розрахунку сформувати конкретизований експертний висновок про те, що вже сьогодні можна поліпшити, а що — тільки по закінченні воєнного стану, а що доведеться робити у більш віддаленій перспективі.

Потреба в цьому стала вельми актуальною для Івано-Франківська, як наголосив міський голова Руслан Марцінків, не лише тому, що війна внесла свої корективи, а й тому, що Івано-Франківська міська громада стала більшою в шість з половиною разів, ніж була три роки тому, поповнилася майже 19 тисячами українців зі сходу, які вимушено переїхали до нашого міста, а її шляхова мережа зросла з 292 кілометрів до 800, у мікрорайонах міста та в приміських селах розростається багатоквартирна забудова, а відповідно збільшується потреба в нових маршрутах, у розвитку громадського транспорту і т. п.  

«Перехід на більш сучасний автотранспорт типу дуобусів, які планували закупити ще до війни, треба зреалізувати для того, щоби Івано-Франківськ став екологічно чистим містом, — вважає міський голова Руслан Марцінків. — А якщо говорити про стратегію Франківська загалом, то від того, наскільки правильно визначимо пріоритети розвитку міста, залежить те, наскільки швидко та якісно воно розвиватиметься вже в найближчій перспективі. Бо є очевидним, якщо допускати помилки, то це обернеться втратою часу і можливостей. План дій на наступне десятиріччя має стати інструментом для вирішення нинішніх проблем міста. Наше головне завдання — щоб люди хотіли жити в Франківську й не хотіли звідси виїжджати».

Наступні дискусії щодо розвитку Івано-Франківська будуть на теми культури, бізнесу, громадського сектора та інших сфер життєдіяльности міської громади. 

Мирослав Стефанців