12 квітня Калуський суд виніс постанову у справі адміністративного правопорушення.
Згідно з поданими матеріалами парубок, керуючи автомобілем, не вибрав безпечної швидкості та не врахував дорожню обстановку, після чого допустив зіткнення з металевою огорожею. Його авто та металева огорожа зазнали механічних пошкоджень.
Розглядаючи справу, суд кваліфікував його дії за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу та іншого майна, та за ст.122-4 КУпАП як залишення водієм місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.
У судовому засідання парубок вину визнав, у вчиненому розкаявся та просив суворо не карати.
У підсумку суд призначив штраф у розмірі 3400,00 грн та стягнув 536,80 грн судового збору на користь держави.
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює