“Мавка. Лісова пісня” стала найкращим сімейним анімаційним фільмом у кінотеатральному прокаті в Нідерландах. Картина перевершила англо-німецький мультфільм “Дивовижний Моріс” і локальний мультфільм Leeuwin.
“Мавка” вийшла 2 березня і показала найкращі результати за всю історію українського анімаційного кінематографа. І не лише в Україні – за результатами першого вікенду у Нідерландах касові збори стрічки склали 122 342 євро, пише “24 Канал”.
Повідомляється, що місцева публіка зустріла “Мавку” надзвичайно тепло й прогнозують, що новий тиждень у прокаті стане для неї не менш успішним.
Також нещодавно FILM.UA Group поділилася результатами першого прокатного вікенду в Італії. За чотири дні на “Мавку” купили 34 271 квиток, а касові збори склали 226 247 євро.
“Вдячні італійській аудиторії за неймовірну підтримку. Покази тривають на майже 300 великих екранах, тож маєте нагоду переглянути історію Берегині Лісу, що постає перед вибором – кохання чи її обов’язок перед домом”, – написали творці.
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Це назва роботи Володимири Кабаченка 1993 року, що була представлена на одній із «Імпрез» в Івано-Франківську. Саме ця назва, як на мене, найкраще характеризує те, що відбувалося тоді у мистецькому житті міста, а також почасти теперішнє сприйняття довколаімпрезних експозицій у Музеї мистецтв Прикарпаття та виставковій залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України. Цьогоріч минає
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи