У п’ятницю, 30 березня, директор ТзОВ «Скорзонера» Олександр Шевченко провів екскурсію для прикарпатських журналістів територією івано-франківського летовища. Керівництво аеропорту розвіяло міфи щодо неналежного його фінансування та побоювань, нібито летовище може втратити статус міжнародного.

У березні 2010 року ТзОВ «Скорзонера» отримало івано-франківський аеропорт у концесію на 30 років. Компанія зобов’язалася вкласти в модернізацію летовища 50 млн. грн. «В аеропорту все робиться згідно з графіком та відповідно до концесійного договору», – розповідає Олександр Шевченко. На сьогодні компанія вклала в летовище 13 млн. грн. Решту 37 млн. грн. планує залучити протягом наступних двох років. Наразі вдалося закупити техніку для обслуговування летовища. Інвестор придбав автобус для перевезення пасажирів, аеродромні паливозаправники, техніку для прибирання снігу та очищення літаків від льоду, трапи, установки для заправки питною водою, відремонтував світлосигнальну систему. «Крім того, що, згідно з концесійним договором, ми купуємо нове обладнання, щоб забезпечити зліт і посадку літаків, ми утримуємо аеропорт, – розповідає Олександр Шевченко. – Ми виплачуємо людям заробітну плату, платимо податки, оплачуємо всі видатки, пов’язані з утриманням аеропорту. І сьогодні не можна сказати, що аеропорт прибутковий – він на межі виживання». Як розповів директор «Скорзонери», в аеропорту працює 170 людей, тому тільки на заробітну плату інвестор щороку витрачає 5-6 млн. грн. Окрім того, компанія сплатила майже 1,3 млн. грн. концесійних платежів.

На сьогодні аеропорт обслуговує тільки один рейс «Івано-Франківськ – Київ». Шевченко вважає, що кількість рейсів обмежена через низький рівень життя населення. «Аеропорт – це не авіакомпанія, це та структура, яка приймає літаки. Вона ні формує, ні продає квитки. Безумовно, ми ведемо переговори з різними авіакомпаніями, але аеропорт – це та структура, яка заробляє свої гроші з посадки, злету чи обслуговування літаків», – пояснює керівник ТзОВ «Скорзонера». За його словами, взимку цього року аеропорт прийняв приблизно 3000 пасажирів. Зараз потік туристів зменшився втричі. «Взимку величезний потік туристів у туристичний комплекс «Буковель», завдяки цьому взимку більше літаків», – каже Шевченко.

Виконувач обов’язків директора Петро Осипенко зазначає, що розцінки на послуги, які аеропорт надає авіакомпаніям, найнижчі в Україні. Зокрема, в аеропорту літаки заправляють авіаційним керосином, чистять літак від льоду та снігу, зливають санвузли, заправляють питною водою. «При ціні квитка 1,5 тис. грн. всі ці послуги в комплексі коштують 3 тис. грн., – розповідає Осипенко. – А якби цей літак злетів зі Львова, то львівський аеропорт з цієї компанії взяв би не 3 тис. грн. а приблизно 7 тис. грн.».

Попри те, що наразі аеропорт працює собі у збиток, його керівництво не втрачає надії, що незабаром вдасться збільшити кількість рейсів. Зокрема, як і 20 років тому, вдасться відновити авіарейси в Росію, Європу, Прибалтику. Тому, вважає Олександр Шевченко, Прикарпаттю варто поборотися за проведення зимових Олімпійських ігор 2012 року. За його словами, голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк прийняв рішення звернутися до Верховної Ради, до профільного комітету, щодо можливості проведення Олімпійських ігор 2022 року на базі туристичного комплексу «Буковель». Та для того, щоб Олімпійські ігри відбулися саме в Івано-Франківській області, необхідно відремонтувати дороги та вдосконалити транспортну інфраструктуру. «Івано-Франківський аеропорт повинен стати частиною цієї інфраструктури, яка дасть можливість туристам якісно добратися, відпочити та насолодитися олімпіадою, – ділиться планами директор «Скорзонери». – А після олімпіади всі ці об’єкти будуть працювати на благо людей, які живуть саме в нашій Івано-Франківській області».

А найближчим часом, вважає Олександр Шевченко, обласна рада має прийняти рішення щодо списання металобрухту, який тільки займає місце на летовищі. «Це заважає обслуговуванню аеропорту. Адже коли турист бачить металобрухт на території, в нього складається негативне враження про якість і технологічний рівень аеропорту», – пояснює Шевченко. Окрім того, на сьогодні виникла конфліктна ситуація з Військово-повітряними силами України. «Облдержадміністрація робить все від неї можливе. Але на сьогоднішній день не знайдено виходу з тої конфліктної ситуації, при якій військові хочуть отримати всі гроші, які аеропорт бере за зліт і посадку. Тому аеропорту не залишиться жодної копійки для того, щоб платити заробітну плату, обслуговувати смугу, чистити її й утримувати аеропорт», – каже Шевченко.

Вікторія СТЕЛЬМАХ