Громадські організації Івано-Франківська об’єдналися у рух «За життя», який вимагає повної заборони абортів. Противники такої ініціативи застерігають, що законодавча заборона абортів призведе до чорного ринку послуг з переривання вагітності і зростання жіночої смертності.

За статистикою, 40% українських жінок репродуктивного віку хоча б раз у житті робили аборт. Кожне десяте переривання вагітності відбулося у жінок до 19 років. При цьому лише кожна п’ята доросла українка вживає протизаплідні препарати. Виявляється, що гормональних пігулок жінки бояться більше, ніж абортів. Така сумна статистика змушує медиків констатувати: чим більше абортів – тим більше безплідних родин.

Кожній жінці, яка наважилася на аборт, лікарі намагаються пояснити негативні наслідки операції. А це запальні захворювання статевих органів, гормональні порушення і навіть безпліддя. Медики кажуть, що у 12% жінок у результаті аборту порушується менструальний цикл, у кожної п’ятої аборт зумовлює гінекологічні захворювання, майже у всіх після аборту порушується робота ендокринної і нервової систем, знижується опірність організму тощо.

Попри всі загрози аборту, за українським законодавством, жінка має право за власним бажанням перервати вагітність до 12 тижнів від зачаття.

Активісти низки громадських організацій переконані, що, окрім прав жінки, треба захищати й права ненародженої дитини.

Контрацепція чи дошлюбна чистота?

Івано-Франківськ належить до міст з найменшою кількістю абортів. За офіційними даними центральної міської клінічної лікарні, минулого року у медзакладах «Гал-Діагност» та «Медекс» було зроблено 459 абортів, у 2010 році – 491. Офіційна вартість аборту 500-1000 грн. Та противники абортів вважають, що це далеко не достовірна статистика. Мовляв, заклади, які мають ліцензію на проведення абортів, в комерційних цілях не повідомляють реальні дані.

Однак і такі цифри збентежили майже 20 громадських та релігійних організацій обласного центру, які об’єдналися у рух «За життя» та ініціюють заборону абортів на законодавчому рівні. Серед найбільш активних «Сім’я майбутнього», «Братство святого Йосафата», «Клич», «Тризуб ім. С.Бандери», рух «Матері в молитві», фонд «Солідарність» та ін. Як пояснює один з активістів руху, депутат Івано-Франківської міської ради Ярослав Дубас, основною метою руху «За життя» є захист ненародженої дитини. Активісти вимагають заборонити аборти на законодавчому рівні та змінити культуру виховання молоді.

«Причиною 80% жіночого безпліддя є проведення абортів першовагітних. Зараз, за статистикою, аборти «помолодшали». Їх кількість збільшилася серед підлітків віком 14-18 років, – пояснює Ярослав Дубас. – Люди цього віку часто непоінформовані про ті негативні наслідки, які можуть проявитися десь у старшому віці, коли вони одружаться і будуть планувати своє сімейне життя». Тож однією з проблем суспільства Дубас вважає статеве виховання молоді. «З поширенням презервативів і таблетованої контрацепції рівень захворювань, які передаються статевим шляхом, не знизився, а навпаки – зріс. Ми бачимо, що Японія і США починають відмовлятися від культури поширення контрацепції як альтернативи шляху здорового способу життя, а повертаються до пропаганди відповідальних стосунків і пропаганди дошлюбної чистоти серед молоді», – говорить Дубас. В країні, де будуть поширюватися такі програми, на переконання активіста руху, кількість абортів просто зобов’язана впасти.

Ще один активіст руху «За життя» отець Роман П’яста пояснює, що за роки незалежності країна втратила приблизно 40 млн. ненароджених дітей. «Це фактично ще одна нація», – каже отець. Він закликає до культури статевого життя. «Проблеми зі здоров’ям, навіть позаматкові вагітності, виникають від того, що молодь веде нерегульоване статеве життя. Цінність інтимного життя може бути тільки в межах подружжя», – переконаний Роман П’яста.

Наразі прихильники руху «За життя» підготували звернення до рад усіх рівнів та керівництва держави з вимогою заборонити аборти і встановити кримінальну відповідальність за їх проведення. Окрім того, члени руху просять внести зміни до Конституції, визнавши право на життя людини з моменту її зачаття. «Конституція визнає плід дитиною після 22 тижнів, а громадянином – після народження. Але дитина фактично існує з моменту зачаття, вона не виникає у 22 тижні з нічого. Тобто якщо ми її вбиваємо у 12 тижнів, то це не правильно ні з морального боку, ні з точки зору законодавства», – вважає Ярослав Дубас. У зверненні також йдеться, що замість контрацепції необхідно пропагувати дошлюбну чистоту та розробити програму виховання молоді.

Забороняти не можна дозволити

Далеко не всі громадські організації засуджують аборти. Активно на захист прав жінок на переривання вагітності виступили феміністичні організації. «Законопроект про заборону абортів – це політична спекуляція перед виборами, яка покликана відвернути увагу електорату від реальних соціальних та економічних проблем. Адже демографічна криза, яку нібито намагаються вирішити депутати, насправді спричинена поганим економічним становищем, повним занепадом соціальної інфраструктури та підтримки дитинства і материнства, – говорить активістка групи «Феміністична Офензива» Надія Парфан. – У новому Трудовому кодексі декретна відпустка викреслена з трудового стажу. Працюючі тати і мами стоять у чергах до дитсадків, яких не вистачає по цілій країні. Замість забороняти аборти, треба забезпечити будівництво дитмайданчиків і дитсадків, забезпечити охорону здоров’я, стабільну роботу і нормальні зарплати батьків. Тоді ніякої демографічної кризи не буде».

Пані Надія переконана, що із забороною абортів виникне підпільна індустрія «кустарного» переривання вагітності. «Кількість абортів при цьому не зменшиться, бо їх причиною є відсутність сексуальної освіти, культури контрацепції та відповідального сексу. Заборона абортів переведе цю частину медичного обслуговування у тіньову економіку. Жінки будуть робити аборти в таких умовах, де ніхто не контролюватиме компетентність лікарів і де ніхто не нестиме жодної відповідальності за наслідки для здоров’я пацієнток», – переконана феміністка. Надія Парфан радить подивитися на досвід сусідньої Польщі, де законодавством заборонено переривати вагітність. «Польські жінки їздять робити аборт за кордон: багатші – на Захід, бідніші – в Україну, – каже активістка «Феміністичної Офензиви». – Українки не зможуть собі дозволити придбати візу і квитки для операції за кордоном, тому будуть змушені робити це у найближчому підпільному пункті – дорого і неякісно».

Головний лікар обласного перинатального центру Ігор Вакалюк, на відміну від багатьох гінекологів, негативно ставиться до абортів. Втім, як і Надія Парфан, дотримується думки, що законодавча заборона переривання вагітності призведе до кримінальних абортів. «Ми все маємо робити для того, щоб переконати жінку відмовитися від аборту. Але законодавча відміна аборту призведе до нових ускладнень, тому що є варіанти безвиході. Якщо й приймати таке рішення в цілому, то деякі винятки все ж треба передбачити», – вважає лікар. Він пояснює, що є випадки, коли народження дитини загрожує життю матері. В таких випадках лікарі зобов’язані пояснити матері всі ризики народження, а мати повинна зробити вибір.

«В інших випадках жінка не має морального права за своїм бажанням забрати життя у здорової дитини, – каже лікар. – Але ми підпорядковані закону, і закон дає їй таке право, якраз для того, щоб не було кримінальних абортів і материнських смертей».

Марія ГАВРИЛЮК

До теми:

За ставленням до абортів країни поділяють на чотири групи:

Повна заборона. У цій групі аборт розглядається як злочин проти внутрішньоутробного життя і прирівнюється до вбивства. Аборти в цих країнах повністю заборонені. До цієї групи належать Афганістан, Ангола, Бангладеш, Венесуела, Гватемала, Єгипет, Індонезія, Ірак, Іран, Ірландія, Ліван та інші.

Аборт за медичними показаннями. В Алжирі, Аргентині, Болівії, Бразилії, Гані, Ізраїлі, Кенії, Коста-Ріці, Марокко, Мексиці, Нігерії, Пакистані, Перу, Польщі, Уругваї дозволені аборти лише за загрози життю і здоров’ю жінки, тобто тільки за медичними показаннями.

Аборт з медичних та соціальних причин. В Англії, Індії, Ісландії, Люксембургу, Фінляндії, Японії аборти дозволені тільки з медичних причин, а також у випадках зґвалтування. У Великобританії для медичного аборту потрібні висновки двох лікарів про його необхідність.

Свобода аборту. У найбільш ліберальній групі країн законодавець виходить з визнання права жінки самостійно вирішувати питання про вагітність. Кримінальна політика спрямована тут на охорону здоров’я жінки, тобто караються тільки позалікарняні і пізні аборти. Аборти «за бажанням» на ранніх стадіях вагітності дозволені на території СНД і Балтії, у колишніх югославських республіках, Австралії, Австрії, Албанії, Бельгії, Болгарії, Угорщині, В’єтнамі, Німеччині, Греції, Данії, Італії, Камбоджі, Канаді, КНР, на Кубі, в Монголії, Нідерландах, Норвегії, Румунії, Сингапурі, Словаччині, США, Тунісі, Туреччині, Франції, Чехії, Швеції, ПАР.