Двір будинку, в якому проживає міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус, нагадує автостоянку і вирізняється серед інших прекрасним нічним ліхтарем на три лампи посеред спортивно-дитячого майданчика.

Кажуть, найкраще заасфальтована вулиця в будь-якому місті рано чи пізно приведе до помешкання місцевого мера. Вулиця Короля Данила в Івано-Франківську справді недавно відремонтована, як і провулок, в який треба повертати, щоб проїхати до будинку на Південному бульварі, де живе міський голова Віктор Анушкевичус. Щоправда, на самому повороті щедро встелений асфальт уже вичовгався колесами автівок. Тепер тут ошкірилася чималенька яма, яка, мабуть, служить мерові щоденним нагадуванням перед початком робочого дня про проблеми із бездоріжжям. Та й не самому тільки мерові, судячи з кількості автівок (понад три десятки), припаркованих на ніч у дворі будинку.

Дев’ятиповерховий багатоквартирний будинок, в якому має помешкання франківський мер, розташований у престижному районі, практично на березі міського озера. Попри позитив від чистого довкілля, таке розташування створює й додаткові мінуси – в літній сезон на пустирі під вікнами допізна засиджуються галасливі компанії. Можливо, щоб не принаджувати сюди надокучливу публіку відпочивальників, територія між озером і будинком доволі-таки занедбана. Ніби пострах для випивак – прибудова до житлового будинку з приміщеннями анонімного наркологічного кабінету.

Внутрішній двір будинку так густо заставлений транспортними засобами тутешніх мешканців, що зробити якісь висновки про чистоту цієї території неможливо. За браком місця на асфальті окремі автівки, всупереч правилам благоустрою, паркуються просто на газонах. Службова “Шкода” Віктора Анушкевичуса, правда, чекала господаря в тупиковому проїзді поруч із його під’їздом.

Усі клумби біля під’їздів цього будинку містять ознаки ландшафтного дизайну, деякі з них викладені кам’яними плитами, засаджені дорогими породами вічнозелених дерев та кущів. Всередину під’їздів заглянути не вдалося, бо вхідні двері всюди оснащені домофонами. Біля входу – дошка оголошень, з якої кожен охочий може довідатися, що сусіди франківського мера за вивіз сміття платять неохоче, заборгувавши комунальному підприємству понад сім з половиною тисяч гривень. Решта оголошень про купівлю квартир, продаж вікон та дверей, ремонт побутової техніки та запрошення на роботу зі збору трускавок у Польщі – типові і не дають нової інформації про життя у цьому дворі. Біля під’їзду, де розташована квартира міського голови, “дошкою оголошень” служать двері, які сусідять із вхідними.

Газон у дворі від перетворення в суцільну парковку оберігають висаджені рядочком молоді дерева та новенькі, свіжо помальовані гойдалки для малечі. Неподалік – стара дерев’яна гойдалка та напіврозвалена і заросла травою пісочниця, практично без піску. Попри асфальтовану пішохідну доріжку стоїть пара лавочок з розбитими дерев’яними сидіннями. Доріжка веде до заасфальтованого майданчика із баскетбольним щитом, турніками та перекладиною для вибивання хідників. Поруч на газоні – місце для гри в міні-футбол на одні ворота.

До речі, згідно з побудинковим тарифом (міський голова та його сусіди по будинку платять 69 копійок за квадратний метр), за обслуговування спортивного та дитячого майданчика з мешканців цієї багатоповерхівки не беруть ні копійки. Можливо, саме тому місця для відпочинку дітей зараз в доволі занедбаному стані. Натомість милує око ліхтар вуличного освітлення, встановлений посеред спортивно-дитячого майданчика. В інших дворах подібного виявити не вдалося.

Якщо оцінювати за п’ятибальною системою, благоустрій біля багатоповерхівки, в якій мешкає франківський мер, можна оцінити на трієчку з плюсом. А за кращої погоди, можливо, й на четвірку з мінусом.

Богдан СКАВРОН

P.S. А ваш двір кращий чи гірший, ніж у мера? Не знаєте? Тоді ми йдемо до вас! “Галицький кореспондент” розпочинає подвірний обхід місцевих чиновників та політиків.