Претендент на крісло міського голови, депутат Івано-Франківської міської ради Юрій Соловей живе в приватній багатоповерхівці з дуже куценьким двориком, у якому ледве поміщається гойдалка, дві альтанки та пісочниця.

Щоб потрапити до обійстя головного конкурента чинного міського голови Івано-Франківська на минулих виборах, вічно молодого місцевого політика Юрія Солов’я, потрібно проїхати тією ж таки добре відремонтованою вулицею Короля Данила (див. минулий номер “Галицького кореспондента” – авт.), котра веде і до багатоповерхівки, в якій живе франківський мер Віктор Анушкевичус. До дому Солов’я – поворот наступний після мерівського. На в’їзді він так само розбитий автівками, ям тут навіть трохи більше. Правда, “паритися” проблемою вибоїн на франківських дорогах пану Юрію наразі не доводиться – його ж новим мером так і не вибрали.

Будинки, де мають помешкання Віктор Анушкевичус та Юрій Соловей, розділяє приозерний пустир з протоптаними стежками, який у дощову погоду перетворюється на болото. Однак, таке сусідство з чинним мером у пана Солов’я виникло цілком випадково. Так склалося, що на цій бічній вуличці біля озера мешкала його теща, яка мала у власності земельну ділянку. Як зізнався політик в одній із телевізійних шоу-програм, свого часу поряд із тещиною ділянкою його сім’я прикупила ще трохи земельки і побудувала чотириповерховий будинок на два під’їзди. “В одному під’їзді ми продали квартири, а в іншому живуть мої батьки, я живу”, – розповідав Юрій Соловей в ефірі одного із загальнонаціональних телеканалів.

Місце розташування – єдине, що поєднує ці два зовсім різні івано-франківські обійстя. Якщо двір біля помешкання міського голови є місцем загального користування і його обслуговують міські комунальні служби, то подвір’я біля дому Солов’я відгороджене від вулиці височеньким парканом із трьома брамами, догляд за ним – приватна справа самих його мешканців. Треба сказати, що територія цього двору – куценька смужка довкола будинку, тому особливих клопотів із прибиранням пан Соловей, мабуть, не має.

Власне двір біля рожевої багатоповерхівки радше нагадує подвір’я біля приватної садиби, але без городу. В’їзд до гаража біля центрального входу до будинку обгороджує каркас для лози тінистого винограду.

Двір з боку будинку вимощений тротуарною плиткою, а під парканом подекуди залишилися газони, на яких розбито кілька клумб, насаджено малі деревця. На двох клумбах були виявлені ознаки експериментів з ландшафтним дизайном, зокрема, викладені колом розмальовані яскравими фарбами камені тішили око, допоки ще не розцвіли усі квіти. Кілька вічнозелених кущів туй та кипарисів сиротливо примостилися по кутках.

Місця для активних розваг біля приватної багатоповерхівки Солов’я, мабуть, не передбачено. З усіх видів спорту доступними для тутешніх мешканців є тільки шахи, шашки або покер – зіграти в ці інтелектуальні ігри можна сидячи в альтанках. Для дітей є пісочниця, передбачливо накрита дашком від дощу, та велика, але, напевно, повільна дерев’яна гойдалка-лавка.

На щастя, будинок має вбудовані гаражні приміщення, інакше припаркувати свій транспорт в такому дворику тутешнім мешканцям було б дуже складно. Гості, мабуть, залишають свої авта на вулиці або на пустирі біля озера. Навіть індивідуальний сміттєвий бак, яким користуються Юрій Соловей та його сусіди, займає чимало місця у дворі.

За заведеною вже “Галицьким кореспондентом” традицією давати оцінку дворам посадовців за п’ятибальною шкалою, подвір’я Юрія Солов’я заслуговує твердої четвірки. Хоча благоустрій прибудинкової території, можливо, є вартим і найвищої оцінки, але це саме той випадок, коли розмір має значення. До того ж відсутність у дворі банального баскетбольного щита чи воріт для міні-футболу, щоб пограти в “дир-дир” чи покидати в кільце, граючи “мінус п’ять”, не дозволяє поставити п’ятірку. Є, щоправда, таке припущення, що відсутність спортивних майданчиків біля будинку Солов’я пояснюється тим, що вдома він виховує трьох донечок (нехай ростуть здорові – авт.). От якби мав пацанів…

Богдан СКАВРОН

P.S. А ваш двір кращий чи гірший? Не знаєте? Тоді ми йдемо до вас! “Галицький кореспондент” продовжує подвірний обхід місцевих чиновників та політиків.