Погана екологічна ситуація, яку лише поглиблює війна, позначається на здоров’ї.

Люди частіше скаржаться на респіраторні, серцево-судинні, запальні, алергічні, онкологічні захворювання. Страждають і очі. Все про вплив довкілля на зорову систему в сучасних умовах розкаже головна лікарка клініки “Новий Зір” у м. Черкаси Тетяна Петровська.

Підрив Каховської ГЕС, обстріли АЕС, портів, складів із небезпечними речовинами, пожежі на нафтобазах і звалищах перетворюють Україну на місце масштабної екокатастрофи. Забруднюється повітря, земля, ґрунтові води й водойми. Так, під час горіння нафтопродуктів в атмосфері накопичується стільки шкідливих речовин, скільки від всієї транспортної системи столиці за місяць! Про наслідки прориву дамби годі й казати: на Херсонщині вже зафіксовані випадки холери й гепатиту А, а також значне перевищення норм щодо збудників хвороб – кишкової палички, сальмонели, ротавірусу, гельмінтів.

Отже, ми маємо знати, які головні ризики для очей зараз несе навколишнє середовище, й способи, як їх запобігти та захистити зір. 

Небезпеки в атмосфері

Подивитися рівень забруднення повітря в Україні можна на мапі SaveEcoBot. Проте щорічний моніторинг у промислових та великих містах, як-от Дніпро, Кривий Ріг, Київ, Запоріжжя, завжди виявляв критичне перевищення небезпечних сполук і газів – сірки, оксиду азоту, фенолу, формальдегідів тощо. Поєднання пилу, туману, диму, іншими словами смогу, негативно позначається на нашому організмі.

Наприклад, чадний газ спричиняє сльозотечу, погіршує кольоросприйняття й світлочутливість зору, а у великих дозах перешкоджає потраплянню кисню до органів і тканин, що загрожує навіть смертю. Оксид азоту подразнює слизові оболонки, алкани пришвидшують помутніння кришталика, двоокис азоту знижує якість нічного зору. Не менш шкідливими є найпоширеніші для міста канцерогени – азбест, бензол, миш’як, хлор, діоксин, свинець, хлоровуглеці. 

Найчастіше через підвищений рівень забруднення повітря містяни скаржаться, що в них печуть і червоніють очі, подразнюється шкіра повік, течуть сльози. Якщо ж довго перебувають у таких несприятливих умовах, ці симптоми посилюються й додається відчуття піску, свербіж, з’являються виділення. З іншого боку, знижується якість сльози як захисного механізму, що призводить до появи синдрому сухого ока. Через тертя, в результаті мікротравми, виникає ризик інфікування очей. 

У разі вдихання токсичних сполук, пилу, газу без засобів захисту (таке трапляється при роботі на промислових виробництвах) можливе запалення зорового нерва та ураження сітківки, що проявляється порушенням сприйняття світла та погіршенням або й втратою зору. Деякі речовини провокують розвиток токсичної катаракти та новоутворень. 

Як захиститися?

Якщо дізналися про викид в атмосферу, пожежу, спостерігається підвищений рівень задимлення (наприклад, щорічне горіння торф’яників під Києвом), краще у цей період обмежити перебування на вулиці й за можливості працювати дистанційно вдома.

Важливо! За такої ситуації користуватися контактними лінзами небезпечно, адже вони просочуються шкідливими речовинами й подразнюють очі. У крайньому разі підійдуть одноденні лінзи, які слід одразу ж зняти у приміщенні. Альтернативою стануть окуляри – в умовах війни їх потрібно завжди носити із собою.

В разі потрапляння в очі хімічних сполук, продуктів горіння, сажі, дрібних частинок потрібно промити їх звичайною чистою водою або зволожувальними краплями. А потім накласти холодний компрес, щоб зменшити подразнення. Якщо дискомфорт не минає, не призначайте собі крапель самостійно – зверніться до офтальмолога за кваліфікованою допомогою.

Наслідки глобального потепління

Через парниковий ефект клімат стає дедалі спекотнішим, кількість опадів зменшується, температура повітря підвищується, а вологість, навпаки, знижується. Це обумовлює розвиток в людей синдрому сухого ока. 

Знищення внаслідок вирубування й пожеж лісів та лісосмуг, а також пересихання ґрунту на місці колишнього Каховського водосховища призводить до утворення піщаних бур. Втім і в місті влітку можна опинитися у пиловому вихорі за спекотної погоди. Потрапивши в епіцентр буревію, ви ризикуєте отримати мікротравму ока, тоді постраждає слизова чи рогівка.

Як діяти?

Якщо ви в лінзах, негайно зніміть, щоб піщинка не потрапила під них. Далі виверніть повіку й рясно промийте очі негазованою бутильованою водою чи зволожувальними краплями. Дискомфорт залишився? Тоді терміново йдіть до офтальмолога – ймовірно, стороннє тіло (скалка, наприклад) застрягло в рогівці. Тут допоможе лише лікар.

Інфікування через воду

Забруднення ґрунтових вод. Потрапляння у водойми хімічних речовин та збудників інфекцій через руйнування Каховської ГЕС, розмивання сховищ і могильників. Раннє цвітіння річок і ставків та розмноження в них патогенної мікрофлори внаслідок глобального потепління. Все це несе ризики для очей. Тож купання у недозволених місцях може спричинити запалення (кон’юнктивіт) та алергічні реакції.

Як захиститися?

Звісно, купатися тільки у водоймах, дозволених санітарно-епідемічними службами. Проте на період воєнного стану міські адміністрації переважно не відкривають пляжний сезон, мотивуючи це небезпекою для громадян – відсутністю поряд бомбосховищ, замінуванням прибережної зони, невідповідністю показників води чинним нормам. Так, у Києві цьогоріч з усіх рекреаційних зон лише 6 водойм є придатними для купання.

Якщо ж ви вирішили ризикнути й поплавати, то робіть це у плавальних окулярах. Тим, хто носить лінзи, слід зняти їх перед водними процедурами або відразу після них. Отже, не забудьте взяти із собою діоптрійні окуляри або перейдіть на користування нічними лінзами.

Агресивне сонце

Через зміну озонового шару у високих широтах збільшується інтенсивність ультрафіолетового випромінювання. Вплив УФ-променів, хімічних речовин і пилу призводить до появи синдрому сухого ока та новоутворень, причому не лише слизової оболонки, а й повік. Крім того, тривале перебування на сонці спричиняє опік рогівки (фотокератит) і пришвидшує розвиток катаракти.

Як захиститися?

Починаючи з кінця квітня й до кінця вересня носіть сонцезахисні окуляри. Залежно від сонячної активності обирайте ступінь затемнення лінз та категорію захисного фільтра (найпотужніший – UV400). Майте при собі зволожувальні краплі на основі гіалуронової кислоти.

Приховані загрози в оселі

Спори пліснявих грибів, лупа тварин, мікроскопічні кліщі спричиняють алергію, яка може проявлятися свербінням очей. Якщо він триває довго й не лікується належним чином, у людини, особливо дитини, формується звичка сильно терти повіки. Це загрожує потоншенням і деформацією рогівки –  так розвивається кератоконус, який призводить до значного погіршення зору.

Що робити?

Ретельне вологе прибирання, чищення матраців та м’яких поверхонь пилососом, періодичне прання подушок і ковдр. Гарна вентиляція приміщень, позбавлення від спор грибка за допомогою хімії чи видалення заражених шпалер і штукатурки. Миття й періодична заміна фільтрів у кондиціонері.

Правила безпеки для тих, хто користується лінзами

Війна диктує нові правила поведінки. Отже, якщо ви застосовуєте для корекції зору денні контактні лінзи, зважайте на такі моменти:

• у разі прильотів і ймовірності вибуху, пожежі, руйнування будівель зніміть лінзи. Під них може потрапити стороннє тіло (дрібний осколок, пил, земля тощо) й подряпати рогівку;
• у випадку хімічної атаки чи викиду в атмосферу небезпечних речовин також будьте без лінз, адже пам’ятаємо, що вона має властивість накопичувати ці сполуки, що надалі призведе до подразнення очей;
• під час небезпеки користуйтеся окулярами – вони стануть своєрідним захисним бар’єром від механічного пошкодження очей;
• завжди майте при собі рідину для промивання лінз, серветки для оброблення рук, бутильовану воду чи зволожувальні краплі, щоб промити очі, а також запас одноденних лінз для заміни.

І візьміть до уваги: вода не обов’язково має бути стерильною, адже коли в око потрапили окисні речовини, луги, кислоти чи інші токсичні сполуки, будь-яка вода – це краще ніж нічого.