• “Одні воюють, інші кайфують”: франківську блогерку захейтили за автівку за 10 мільйонів гривень

  • Дівчина придбала Mercedes-Benz S 580 2023 року випуску.

    Днями популярна блогерка з Івано-Франківська Юлія Верба показала підписникам свою нову машину. Середня ціна за таке авто коливається від 7 до 10 мільйонів гривень. У мережі її захейтили, бо вважають, що зараз не на часі хизуватися такими дорогими покупками, пише “24 Канал”.

    Втім деякі підписники дівчини в захваті від того, що у 20 років вона змогла так влаштувати своє життя, що має змогу купувати все, чого хоче й про що мріє.

    Блогерка Верба показала нову машину

    8 липня Юлія поділилась з підписниками новиною про купівлю нової машини. Вона її придбала в одному з автомобільних салонів Львова.

    “Так, я блондинка, і так, я купила “есочку”. 2023 рік. 580, 4-літрова. Звір. Тепер Юлічка Верба їздить на потужному апараті. Колись я не могла дозволити собі айфон, а зараз можу собі купити найновішого мерседеса з салону. Мрійте, працюєте і все буде”, – написала блогерка.

    Слід зазначити, що це вже друге її авто. Три роки тому дівчина купила собі Mercedes Benz GLE Class 400 4Matic Coupe AMG, який тоді коштував близько 1,4 мільйона гривень.

    Неоднозначна реакція мережі

    У коментарях під фото та відео, які блогерка опублікувала у своїх соцмережах, можна прочитати різні коментарі. Одні люди засуджують Юлю, бо вона нічого не публікує про війну в Україні й збори для військових. Дівчина продовжує ділитися з підписниками в мережі своїм звичайним життям. Інші ж щиро радіють та надихаються Вербою:

    • “Досить рахувати чужі гроші, заздрість – погана штука”;
    • “Відправ хоч одну на ЗСУ, якщо тобі немає має куди діти гроші”;
    • “Хтось машини купує, а хтось на ЗСУ донатить”;
    • “Жаби в коментарях активізувались. Юлічка, ти молодець. Вітаю”;
    • “Одні воюють, інші кайфують”;
    • “У час війни взагалі не слід хизуватися новими тачками, коли люди не мають що їсти й де жити”;
    • “Бажаю всім так жити, щоб в будь-який момент мати змогу купити машину мрії”;
    • “Люди, вона на неї чесно заробила. Досить заглядати в зуби. Всі такі злі та заздрісні”;
    • “А я просто у 28 сиджу під дощем в окопі”;
    • “А я у 21 отримав поранення, захищаючи свою країну”;
    • “1001 історія з машиною і жодної про війну або збори”.

    Читайте також: Meta запустила конкурента Twitter і вже має мільйони користувачів

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!

    НАШІ КОЛУМНІСТИ ТА БЛОГЕРИ

    Соболик ТетянаСоболик Тетяна

    Правда про дезінформацію. Погляд Польщі

    «А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,

    Деркачова ОльгаДеркачова Ольга

    «СОРОКА, ЯКА НЕ МОЖЕ ВТОРОПАТИ, ЩО РОБИТЬ ЩУКА»

    Це назва роботи Володимири Кабаченка 1993 року, що була представлена на одній із «Імпрез» в Івано-Франківську. Саме ця назва, як на мене, найкраще характеризує те, що відбувалося тоді у мистецькому житті міста, а також почасти теперішнє сприйняття довколаімпрезних експозицій у Музеї мистецтв Прикарпаття та виставковій залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України. Цьогоріч минає

    Палій ЮліяПалій Юлія

    Блог дружини військового: хочу, щоб мене пам’ятали хорошим

    Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про

    Рязанцева ЯнаРязанцева Яна

    Покровський напрямок: що зараз відбувається на українському сході?

    В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів.  Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи