У світі говорять про новий спалах туберкульозу. Епідемія спричинена різними фактами, починаючи від бідності і закінчуючи тим, що далеко не кожен має доступ до вакцин.

Туберкульоз – поширене інфекційне захворювання в світі. Збудником хвороби є мікобактерія туберкульозу (МБТ), або паличка Коха.

Найчастіше туберкульоз вражає легені. Але, інколи з током крові збудник переноситься до інших органів. Тому можна зустріти туберкульоз кісток, нирок, шкіри, печінки, сечового міхура, оболонок мозку.

Туберкульозом хворіють не тільки люди, але й тварини.

В Україні, на жаль, сьогодні констатують епідемію туберкульозу. Чому, в часи, коли медицина доступна та безкоштовна, проблема туберкульозу не вирішується?

Давайте розбиратись.

Чи знаєте ви, що:

• На туберкульоз може захворіти кожен.
• Туберкульоз можна вилікувати.
• Неприпустимо самостійно ставити діагноз та займатись самолікуванням.
• При виникненні хоча б одного з симптомів туберкульозу, негайно звернутись до лікаря.

Чим небезпечний туберкульоз?

Провідним механізмом передачі хвороби є повітряно-крапельний, коли людина з активним туберкульозом легень кашляє, чхає, розмовляє, співає чи плює. Вона виділяє в повітря інфіковані дрібні частинки, надзвичайно малих розмірів (від 0,5 до 5 мкм). Внаслідок одного чхання в повітрі опиняється 40 000 таких частинок, кожна з яких переносить збудника. Людина, яка вдихнула 10 таких частинок, вже може бути інфікована.

Отримати дозу мікобактерій можна, навіть не контактуючи з хворою людиною. Тому, що вони здатні осідати на частинках пилу та залишатись на них за сприятливих умов до 18 діб.

Якщо хворий, не лікується, то може інфікувати 10-15 осіб на рік.

Але в медичній практиці був випадок, коли інфікований заразив туберкульозом аж 54 людини.

Туберкульозне ураження починається, коли мікобактерії туберкульозу досягають альвеол (найменші структури легень) і розмножуються.

Відома також гематогенна (через кров) передача інфекції. Тоді збудник може поширюватись до більш віддалених ділянок тіла. Таких як, периферійні лімфатичні вузли, нирки, печінка, кістки, мозкові оболонки, сечостатева система, шкіра.

Велика частина випадків хвороби є латентними (прихованими). Приблизно кожна десята латентна інфекція прогресує до активного процесу.

Трохи статистики:

• Щорічно у світі реєструють 10 млн нових випадків захворювання на туберкульоз.
• Більша частина хворих припадає на країни з низьким рівнем доходу, серед яких – Україна.
• У травні 2023 р. від туберкульозу лікувались 12662 людини.
• З них 1863 особи зареєстровані вперше.
• Близько чверті випадків захворювань в Україні не діагностуються. 
• Близько третини населення світу інфіковано мікобактерією туберкульозу, але хвороба розвивається не у всіх.

Хто в групі ризику?

На туберкульоз може захворіти кожен, проте деякі мають більший ризик виникнення захворювання, а саме:

• особи, які знаходяться в постійному контакті з хворим на туберкульоз;
• особи з ослабленим імунітетом внаслідок поганого харчування, умов життя та хронічних хвороб (злоякісні новоутворення, цукровий діабет, ВІЛ-інфекція, СНІД, аутоімунні захворювання, псоріаз);
• особи, які палять, вживають наркотики та алкоголь;
• медичні працівники;
• безпритульні;
• ув’язнені та персонал установ пенітенціарної системи;
• особи, які працювали чи працюють у виробничих умовах (шахтарі, металурги);
• діти, оскільки їх імунна система ще не сформована;
• літні люди, бо їх імунітет досить ослаблений;
• військовослужбовці;
• мігранти.

Декілька факторів ризику роблять людей більш вразливими  до туберкульозу.

Найбільш значущий фактор ризику по всьому світі – це ВІЛ-інфекції та СНІД.

Ця хвороба тісно пов’язана з перенаселенням та поганим харчуванням. Це робить туберкульоз однієї з основних хвороб бідності.

Симптоми туберкульозу легень

Це тяжкий недуг – туберкульоз симптоми якого найчастіше зустрічаються у хворих:

• Кашель, який триває понад 2 тижні. Спочатку хворого турбує сухий кашель, потім приєднується мокрота.
• Підвищення температури тіла до 37.5.

Температура тримається постійно і супроводжується ознобом. Триває більше 7 днів.

• Біль у грудній клітці.
• Сильна задишка.
• Кровохаркання. Характерно для пізніх стадій хвороби.
• Нічна пітливість. Вона може бути настільки виражена, що хворий змушений міняти постільну білизну.
• Зниження апетиту та безпричинна втрата ваги.
• Безсоння та нічні жахіття.
• Виражена слабкість, втомлюваність, хронічна втома.

Спочатку хвороба протікає приховано, без будь-яких зовнішніх ознак. Людина часто не звертає уваги на тривале погане самопочуття і намагається лікувати “застуду” та “кашель” самостійно.

Тому лікування починається пізно та вимагає більших витрат часу та зусиль.

У цей період мікобактерія туберкульозу починає активно розмножуватися в легенях або інших органах, а імунна система намагається зупинити чи уповільнити цю агресію. Коли ступінь ураження набуває значних розмірів, людина починає відчувати нездужання.

Що робити, якщо ви помітили схожі симптоми у себе чи своїх рідних?

Відповідь однозначна – якомога швидше звертатися до лікаря. Не займайтеся самолікуванням, не затягуйте час. Чим раніше буде розпочато лікування, тим більше шансів на його успіх.

Туберкульоз не розрізняє соціального статусу і однаково небезпечний для всіх.

Що буде, якщо не лікуватися?

Часто хворі без лікування помирають протягом одного-двох років. В інших випадках туберкульоз переходить у хронічну або резистентну форму. Без лікування, хворий на хронічний туберкульоз, впродовж багатьох років виділяє МБТ та заражає оточуючих. Загострення хвороби починається з підвищення температури та болісного кашлю з кровохарканням. Якість життя таких людей стрімко погіршується.

До яких лікарів звертатися?

Лікуванням туберкульозу займаються лікарі-фтизіатри. Але з першими скаргами найчастіше звертаються до терапевта, педіатра чи пульмонолога, які після проведеного огляду та діагностичних заходів порадять консультацію у фтизіатра.

Ваше завдання – вчасно звернутися до лікаря.

Які дослідження допоможуть встановити діагноз?

Діагностика легеневого туберкульозу починається з огляду пацієнта, вивчення скарг та історії хвороби. При підозрі на туберкульозний процес лікар призначить лабораторні та інструментальні дослідження:

• Загальний аналіз крові з розгорнутою лейкоцитарною формулою (з метою виявлення запального процесу).
• Біохімічний аналіз крові для оцінки ступеня тяжкості інтоксикації (загальний білок, білкові фракції, С-реактивний білок, АЛТ, АСТ, креатинін, електроліти: калій, натрій, хлор, кальцій).
• Аналіз мокротиння на мікобактерії туберкульозу.
• Рентгенографія органів грудної клітки.
• Комп’ютерна томографія (КТ) органів грудної клітки.
• Проба Манту для дітей або Діаскін тест для дорослих, або квантиферонові тести – при підозрі на латентну форму інфекції .
• Якщо туберкульоз вражає інші органи крім легень, проводять спеціальні рентгенологічні дослідження цих ділянок, а в деяких випадках – біопсію, для підтвердження діагнозу.

Туберкульоз – виліковний! Правильно поставлений діагноз стає запорукою успішного одужання.

Які є форми туберкульозу?

Захворювання класифікують враховуючи присутні клінічні та рентгенологічні ознаки туберкульозу, локалізацію патологічного процесу та його виникнення та перебігу.

Форми захворювання

• Активна – може бути відкрита (коли хворий виділяє назовні мікобактерії туберкульозу), та закрита (коли нема виділення бактерій, тобто хворий не заразний).

• Латентна (прихована) форма.

А також:

• Легеневий туберкульоз; 
• Позалегеневий туберкульоз (вражаються інші органи та системи, зокрема кістки, шкіра, оболонки мозку, сечостатева система, нервова система, нирки, печінка, лімфатичні вузли);
• Туберкульозна інфекція у дітей та підлітків.

Як лікувати туберкульоз?

В арсеналі лікарів зараз є достатньо лікарських засобів, здатних перемогти мікобактерію туберкульозу.

Існує кілька ліній препаратів.

Перша лінія (група А) – найбільш ефективні.

Друга лінія (група В) – ефективні.

Третя лінія (група С) – найменш ефективні.

Складність лікування у тривалому процесі, і залежить від варіанту захворювання. Вартість протитуберкульозних препаратів на весь курс лікування (6 міс.), для чутливого туберкульозу становить біля 1 тис. гривень.

Аналогічна вартість препаратів для лікування мультирезистентного туберкульозу становить від 80 тис. до 250 тис. гривень.

Мультирезистентний туберкульоз є різновидом туберкульозу, що не чутливий до двох, найбільш ефективних препаратів: ізоніазид та рифампіцин. Це означає, що ці антибіотики не будуть активно діяти та  вбивати бактерію.

Клінічно, це вид туберкульозу не відрізняється від звичайного захворювання. Характерною ознакою є прогресування процесу незважаючи на проведене лікування.

Мультирезистентний туберкульоз виліковний лише 39 осіб зі 100. Чому так відбувається?

Причина цього надмірна госпіталізація. Згідно з дослідженнями 30 госпіталізованих зі 100 хворих інфікуються у лікарні новими штамами бактерій, стійкими до антибіотиків. Тому, Міністерство охорони здоров’я, вирішило про амбулаторне лікування під контролем медиків.

Амбулаторна форма лікування має переваги:

• пацієнтові немає необхідності лежати в стаціонарі;
• хворий може бути поруч з сім’єю;
• в деяких випадках пацієнт може продовжувати працювати.

Під час амбулаторного лікування хворий отримує препарати за місцем лікування. Пацієнт отримує препарати на 10-20 чи 30 днів. І кожен день показує процес прийому в реальному часі або пересилає запис медичній сестрі. Вона переглядає це і ставить відмітки про прийом препаратів.

Варто нагадати, що всі ліки протитуберкульозної дії в Україні безкоштовні. І якщо схема лікування підібрана якісно, то хворий перестає поширювати інфекцію через 3-4 тижні від початку лікування.

Тому не варто сумніватися, чи виліковний туберкульоз взагалі. Так, повністю виліковний при умові сумлінного, тривалого лікування й дотримання рекомендацій, які лікарі надають після одужання.

Профілактика. Як попередити захворювання?

Враховуючи небезпеку та складність лікування туберкульозу, медики розробляють профілактичні заходи.

На жаль, вберегти людей від інфікування неможливо, тому залишаються два запобіжні варіанти.

1. Вакцинація проти туберкульозу. Проводиться здоровим немовлятам першого тижня життя. Від інфікування не захищає. Імунітет, набутий після щеплення БЦЖ, зберігається в середньому 5 років. Повторні вакцинації проводять в 7 та 14 років.
2. У випадку інфікування туберкульозом проводять профілактичне лікування.

Профілактика захворювання дорослих включає щорічну флюорографію легень. Після зараження мікобактерією, заходи із запобігання туберкульозу та його профілактика мають неспецифічний характер:

• здоровий спосіб життя та правильне харчування (збагачене вітамінами та мінералами);
• зміцнювати імунітет (гартування);
• контролювати рівень цукру в крові;
• відмовитись від шкідливих звичок;
• фізична активність;
• якісне прибирання приміщень;
• уникнення стресів.

Пам’ятка для осіб, які проживають разом з хворими на туберкульоз.

• Пам’ятати, що найбільшу небезпеку несе інфекційний аерозоль, що виділяється при кашлі чи розмові пацієнта.
• Максимально обмежити спільне перебування в кімнаті пацієнта з бактеріовиділеннями.  
• Сумісні прогулянки з хворим можливі, але так, щоб потоки повітря спрямовувалися від здорових осіб.
• Необхідно використовувати маску при відвідуванні кімнати хворого на туберкульоз. 
• Бажано обмежити контакт неповнолітніх осіб з хворим на туберкульоз, в період лікування. 
• Слід регулярно провітрювати приміщення. При можливості використовувати бактерицидний опромінювач (кварцова лампа).
• В разі відсутності бактеріовиділення у пацієнта з туберкульозом, не існує обмежень щодо спілкування з ним.
• І головне – уважно слідкувати за своїм здоров’ям та самопочуттям. І за найменшої підозри звертатися до лікаря.

Наталя Рибак