До повномасштабного вторгнення франківці Іван “Монах” і Василь “Череп” не мали ніякого стосунку до військової справи, зараз вони – мінометники на передовій. 

Вони виходять на полювання за ворожими цілями зазвичай рано-вранці. Розрахунок займає визначену позицію, гарно маскується. Водночас аеророзвідник виявляє цілі та передає координати командиру, який проводить обчислення. Навідник виставляє потрібне значення на приціл і кутомір, знімає приціл. Номер обслуги кидає міну в міномет. Постріл!

“Здебільшого працюємо по планових цілях, — розповів кореспондентам АрміяInform Іван «Монах», командир мінометного розрахунку 102 бригади територіальної оборони. — Виконання завдання починається з того, що дрон облітає заздалегідь визначені цілі. Якщо спостерігаємо певний рух, то наводимось і відпрацьовуємо. На планшеті одразу бачимо, куди прилітають наші міни. З досвіду можу сказати, що влучність при роботі із міномета на 60% складається зі знань і вмінь бійців, і на 40% — з удачі, на жаль”.

Іван родом з Івано-Франківщини, має освіту за фахом “Телекомунікація та радіотехніка”. Перед широкомасштабним вторгненням хлопець працював у великій інтернет-компанії в Києві та мав гарні перспективи кар’єрного розвитку. Але його життя, як і життя всіх українців, перевернулось 24 лютого минулого року.

“Того дня рано-вранці ввімкнув телефон, а там — безліч смсок від знайомих зі схожими текстами: «Тікай з Києва! Бо там починається…» Чесно, я тоді спросоння нічого не зрозумів, вимкнув телефон і далі ліг спати. Десь за годинку знову прокинувся, відкрив новини, а там — жах. А коли вже почув вибухи зі сторони Бучі та Жулян, стало дещо лячно”.

За день Івану зателефонували з ТЦК та СП і сказали, що потрібно з’явитися. Зі столиці хлопець зміг виїхати лише 2 березня. Каже, то була найважча у його житті дорога — у переповненому біженцями потязі понад 30 годин добирався до Івано-Франківська. Далі — ТЦК та СП та направлення до 102 бригади ТРО. А у травні минулого року його підрозділ вирушив на Донеччину, де й до сьогодні виконує бойові завдання.

Спочатку Івана призначили на посаду водія. Але згодом хлопець зацікавився роботою мінометників.

“Поступово знайомився з мінометом, переймав досвід побратимів. Дуже вдячний колишньому командиру підрозділу, який, на жаль, минулого року загинув. Він мав бойовий досвід, багато чого навчив. Коли ми вже приїхали на Донеччину, я постійно перебував серед офіцерів-мінометників, спостерігав, як вони проводять розрахунки в планшетах, вникав, що й до чого. Зрозумів, що хочу нищити ворога з міномета. Нинішній командир підрозділу, він у нас артилерист, дуже допоміг освоїти цей фах. Тож тепер я командир мінометного розрахунку”, – розповідає він. 

До розмови долучається оператор БПЛА Василь із позивним «Череп». Хлопець — з Івано-Франківська. За фахом — барбер, до широкомасштабного вторгнення мав власний барбершоп.

“Сумнівів у тому, іти на війну чи ні, не було зовсім. Якщо не я, то хто зупинить та вижене ворога з нашої рідної землі? Ба більше, досвід строкової служби у мене був. 24 лютого минулого року зранку я прийшов на роботу, роздав усім зарплату, обдзвонив всіх клієнтів, попередив, що зачиняємось, одного навіть устиг підстригти. І до ТЦК. Після інтенсивних тренувань підрозділ вирушив на Донеччину”, – розповідає він.

“Череп” спочатку обіймав посаду стрільця в стрілецькій роті. Проте весь час мріяв “літати”. Василь розповідає, що в цивільному житі захоплювався фотографією, навіть мав дрон і пробував знімати відео. Тепер із БПЛА хлопець скидає “подарунки” ворогам.

“Вирішив перевестись до мінометників. Навчився працювати з безпілотником. Тепер проводжу розвідку, даю цілевказання, коригую міномет. Інколи скидаємо на окупантів гарячі сюрпризи: від саморобних вибухових пристроїв до звичайних гранат. Круто те, що результат одразу фіксується на відео. Але робити це дуже дошкуляє ворожа РЕБ. Розвідувальні польоти та коригування в умовах протидії можливі, а ось для ефективного та точного скидання доводиться чекати, поки згорнеться РЕБ противника”, – каже боєць. 

Також із захватом Василь розповідає, як вони із хлопцями постійно тримають російських окупантів у напрузі.

“Взагалі, дрони — це крута річ, за допомогою якої ми не даємо противнику ані хвилинки передиху. Літаємо над ворожими позиціями зранку до ночі, спостерігаємо, заважаємо вільно пересуватись, показуємо, що це — наша земля, на якій їм ніколи не буде спокою. Зараз ще й отримали дрон з тепловізором, тож можемо працювати й вночі”.

Читайте також: Блакитні берети: історії франківців, які брали участь у миротворчих місіях (ВІДЕО)