Учасників також запрошують пройти відбір у команду збірної України для участі у міжнародних турнірах.
5 серпня в Івано-Франківську відбулися змагання між військовослужбовцями, які отримали поранення на війні, “Звитяга Нескорених”.
Участь у них взяли 70 захисників із західних областей України, розповів організатор турніру Василь Вірастюк, пише “Суспільне”.
З його слів, такі змагання проводять в різних містах країни.
“Не всі ветерани, які брали чи візьмуть участь надалі в подібних заходах, будуть займатися, поставлять перед собою мету взяти участь у національному відборі, потрапити до національної ветеранської збірної України, яка змагатиметься на міжнародних змаганнях. Але ми сподіваємося, що цей відсоток буде великим”, — говорить Василь Вірастюк.
Людмила Примич разом з дітьми прийшла підтримати свого чоловіка, який отримав поранення в селі Богородичне Донецької області. Зараз він — із навчальним протезом на нозі.
“Чоловік довго лікувався. Ці змагання для нього були променем надії на те, що він може жити далі й нормально жити, як всі інші люди”, — каже Людмила Примич.
Донька пораненого військовослужбовця Яна Примич розповідає, що пишається своїм батьком.
“Для мене честь зараз вболівати за нього і спостерігати за усіма цими героями, ветеранами війни, які захищають нас, нашу неньку-Україну. Це дає нам надію на те, що Україна переможе, тому що в нас — незламний дух, в нас — такі незламні люди”, — ділиться почуттями Яна.
Роман Примич каже: захотів взяти участь у всіх запропонованих організаторами вправах. Це — жим лежачи, змагання на швидкість на аеробайку, веслування на тренажері та майстер-клас зі стрільби з лука.
“Треба спробувати себе у всіх дисциплінах. Штанга у мене “пішла” погано. Трішки краще “пішов” аеробайк. Зараз подивимося на веслування. Це ж дає можливість відчути себе не те, що повноцінним, а краще від усіх”, — говорить Роман Примич.
Командир роти 50 полку Нацгвардії України Юрій Гапончук отримав поранення під час бойового завдання у лісі біля Кремінної — наступив на міну. Він зробив 30 повторень першої вправи — жим лежачи. Каже: хотів ще два рази підняти штангу.
“Зараз — поки що на лікарняному, сиджу вдома, лікуюся. А так є можливість “розвіятися” і хлопців побачити”, — ділиться враженнями Юрій Гапончук.
Такі змагання корисні для військових, каже психологиня Анна Галущак. Вони дають змогу відчути себе знову таким, яким військовослужбовець був до поранення.
“Вони лежать у шпиталі. Про що можуть зазвичай говорити хлопці? Про те, хто і як отримав поранення, кому скільки лікуватися. Та коли вони опиняються на такому заході, то в них — позитивні враження. Бійці можуть розмовляти про спорт, говорити на якісь теми, не пов’язані з травматичним досвідом”, — пояснює Анна Галущак.