Зустрінуть двох Героїв – Романа Корвацького та Романа Думінкевича.
Сьогодні, 6 серпня, Калуська громада зустрічає двох полеглих військових, про це повідомив міський голова Калуша Андрій Найда, передає “Галицький кореспондент”.
О 18:00 траурний кортеж, що буде супроводжувати захисників, вирушить з Калуської ЦРЛ і рухатиметься вулицями міста за маршрутом:
Івано-Франківська;
Смольського;
Тичини;
Сосюри, 2;
Івано-Франківська;
Бандери;
Грушевського;
Винниченка;
просп. Лесі Українки;
Б. Хмельницького;
Будівельників;
Коновальця, 3;
Тихого;
Б. Хмельницького;
Героїв України;
Євшана;
Європейська;
п/к «Мінерал».
Парастас відбудеться о 18:30.
Чин похорону Романа Корвацького розпочнеться завтра, 7 серпня, о 10:00 від п/к «Мінерал». Відправа пройде в УГКЦ Архистратига Михаїла, поховають воїна на Алеї Слави міського кладовища.
Завтра, 7 серпня, о 14:00 від Калуської ЦРЛ формується траурна колона, що супроводжуватиме тіло загиблого Героя Романа Думінкевича для поховання до с. Студінки.
Чин похорону розпочнеться о 14:30 за адресою: вул. Лесі Українки, 19, с. Студінка. Відправа пройде в церкві УКГЦ Успіння Пресвятої Богородиці, поховають бійця Романа Думінкевича на кладовищі рідного села.
Золото і світло – це мабуть, перше, що спадає на думку, коли стоїш в оточенні робіт Олега Заставного. Зрештою, виставка має назву «Світло без тіні». Інакше, певно, зі справжнім світлом і не може бути. Та й бачити усе, що довкола нас, можемо завдяки світлу. І вже на виставці пригадала собі, що росла з
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи