Режисер: Паоло Соррентіно

У ролях: Майкл Кейн, Харві Кейтель, Рейчел Вайс, Пол Дано

Підстаркуваті друзі Фред (Кейн) і Мік (Кейтель) проводять літо на альпійському курорті. Перший ходить на процедури, розгулює околицями і раз за разом дає відкоша представникові англійської королеви, який приїхав, щоб вблагати маестро дати концерт для її величності. Другий проводить весь свій екранний час у безплідних спробах зняти фільм-одкровення. Разом з ними в Альпах відпочиває дочка Фреда, суперечлива і меланхолійна Лена (Вайс), яка перебуває в кадрі в основному для того, щоб розбавити пенсіонерську млість. Соррентіно, «Велика краса» якого торік на фестивалях зчинила багато галасу, знову береться за улюблені теми: зіткнення старості і юності (це ахіллесова п’ята режисера – якось він зізнався, що у нього не було ні дитинства, ні молодості), а також прославляння мистецтва і краси.

Дія розвивається стрімко – варто відволіктися хоч на хвилину, і ви ризикуєте повністю втратити нитку розповіді. Це й зрозуміло: Соррентіно розраховує на вдумливого глядача, але, правду кажучи, без вдумливості тут можна запросто обійтися. Незважаючи на те, що в «Молодості» та ж проблематика, що й у «Великій красі», це зовсім різні за своїм рівнем фільми. «Велика краса» – портрет епохи, химерний і сповнений яскравих фарб (школа Фелліні). «Молодість» же викликає асоціації з картинами Вуді Аллена. Трохи сімейної драми, одвічний конфлікт батьків і дітей, роздуми про мистецтво і дещиця грубуватого гумору, часом доходить до відвертого гротеску – все як в іронічних і деколи простодушних комедіях Аллена. Здається, Соррентіно так втомило дослідження «великої порожнечі», яка ховається під смокінгами від Армані, що він терміново вирішив пошукати під дорогим кроєм яскраві емоції і, зрозуміло, їх знайшов.

Герої «Молодості» – теж члени вищого суспільства, але вони в усіх сенсах живі люди, здатні на благородні порухи душі, не позбавлені таланту і працьовитості (на відміну від головного героя «Великої краси», який написав за все життя одну лише книгу і на цьому зупинився). «Молодість» – історія про двох старих людей і їхні взаємини з віком і часом. Один із них відчайдушно бореться зі старістю, яка опанувала всім його єством, а другий, молодий в душі і «здоровий, як бик» (висновок лікаря в кінці фільму), охоче з цією старістю мириться, старанно уникаючи життя і роботи. Фінал картини доводить ці стани до логічного завершення, й обидва результати однаково несподівані, але повністю виправдані. За Соррентіно, вік – це не цифра, а стан душі, здоров’я і можливість творити. Не надто оригінальний маніфест, але людям, які мріють подолати меланхолію, буде дуже до речі подивитися «Молодість».

ФЕЛІНСЬКИЙ