Захисник народився 25 вересня 1982 року в селі Данильче Рогатинської громади.
На Різдво Рогатинська громада отримала звістку, що солдат Володимир Пилипів зник безвісти поблизу населеного пункту Роздолівка Донецької області, але невдовзі прийшло й підтвердження про загибель воїна, йдеться на сторінці Рогатинської МТГ, передає “Галицький кореспондент”.
Володимир закінчив Калинівську ЗОШ, отримав фах водія. Згодом пройшов службу в армії, заробляв на життя водієм-експедитором ТзОВ “Гарант-ПСП”, а відтак працював у державній охороні та оператором АЗС “ОККО”.
Як пригадують рідні, Володимир був прекрасною людиною, відповідальним, щирим, хорошим татом і сином.
Після дня народження сина Володимир Пилипів приєднався до лав Збройних Сил України. Мобілізований 30 січня 2023 року. Виконував обов’язки навідника кулеметного взводу стрілецького батальйону на Бахмутському напрямку.
Під час важкого бойового завдання 21 грудня захисник не вийшов на зв’язок до рідних. Напередодні Різдва Володимир Пилипів загинув..
“Без найріднішої людини залишились сини – чотирнадцятирічний Сергійко та восьмирічний Андрійко, дружина Наталія. Втратили єдиного сина батьки. Рогатинська міська рада висловлює щире співчуття близьким і побратимам загиблого Захисника”, – йдеться в дописі.
Прощання з воїном відбудеться сьогодні, 26 грудня. Кортеж із загиблим захисником приїде до Рогатинської громади о 13:00. На головній площі міста відбудеться поминальна панахида та церемонія прощання.
Згодом траурна колона вирушить до рідного дому Героя. Час поховання повідомлять додатково.
“Звертаємось до жителів Рогатинської громади з проханням – вийти на центральні вулиці міста і сіл, щоб створити живий коридор й гідно зустріти загиблого Захисника України”, – закликають мешканців громади.
У творі Михайла Коцюбинського «Intermezzo» є рядки про те, як герой звістку про повішених заїв стиглою сливою, відчуваючи не гіркоту, а приємний смак у роті. Неможливість відчувати хоч щось інше, бо жах висмоктав з нього всю кров, передається такою деталлю, яку люблять пхати в усі тестові завдання, присвячені
Про хибні уявлення, що Донеччина — суцільне поле бою та випалена земля Журналістів вчать подавати новини гарячими. Втім, життєвий досвід вже навчив мене, що інколи варто дати емоціям охолонути. Видихнути, підібрати правильні слова. Прийдешній рік для Донецької області ознаменувався змінами на фронті, його зсувом вглиб області, а тилові міста, де донедавна панувала умовна тиша, піддались
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює