Впродовж останніх десятиліть великий футбол як у країні, так і у світі перетворився на такий собі бізнес-актив дуже вузького кола дуже багатих людей. Олігархи фактично приватизували впливи на світовий спорт №1, який має вкрай важливе значення для формування патріотичних почуттів.

Ахметов, Суркіс, Коломойський, Ярославський контролюють найбільші українські футбольні клуби і використовують їх для задоволення власних амбіцій. Бо це модно або можна використати в політичних цілях. І чхати їм на мешканців країни. Мешканцям відведене місце біля телевізорів з пивом і чіпсами… Чи не найяскравіший останній приклад – це те, що олігархи при мовчазному сприянні влади через трансляцію футбольних зустрічей на телеканалі ТРК «Україна» фактично позбавили значну частину українців права подивитися частину матчів Євро-2012.

Внутрішня конкуренція між олігархами зовсім не сприяє розвитку вітчизняного футболу, а навпаки – знищує його і позбавляє майбутнього. Клубні команди переповнені дорогими легіонерами, а дитячий і юнацький спорт у занепаді. Українці просто потроху перестають грати у професійний футбол, як це не прикро визнавати. І це одна з головних причин того, що національна збірна не вийшла з групи.

Не варто далеко ходити за прикладами деградації вітчизняного футболу. Їх не бракує просто перед очима. Ми вже кілька років спостерігаємо, як повільно вмирає ФК «Прикарпаття». Клуб десятиліттями був одним з флагманів галицького футболу. У 2011 році Івано-Франківська міська рада виступила співзасновником господарського товариства «Професійний футбольний клуб «Прикарпаття», створеного за участю ТзОВ «Скорзонера». ТзОВ обіцяло інвестиції, які мали врятувати як сам футбольний клуб «Прикарпаття», так і франківський стадіон «Рух».

На підтримку футбольного клубу «Скорзонера» обіцяла виділяти щорічно 12 мільйонів гривень, фінансування мало відбуватися за власний кошт без повернень. “Ми гарантуємо п’ятирічне існування команди в Першій лізі”, – запевняв представник ТзОВ “Скорзонера” Олександр Шевченко. За його словами, після відновлення футболу на Прикарпатті мало розпочатися поступове відродження усіх видів спорту. “Скорзонера” обіцяла також завершити реконструкцію стадіону “Рух”. Крім того, Олександр Шевченко запевнив, що після завершення роботи над стадіоном місто матиме свої дивіденди.

Згідно з укладеним договором ТзОВ «Скорзонера» брало на себе зобов’язання:

а) утримання протягом 5 років футбольної команди (не більше 50% від загального розміру вкладу);

б) добудову протягом 2011-2015 рр. міського стадіону «Рух» (не менше 50% від загального розміру вкладу);

в) будівництво на прилеглій до стадіону території плавального басейну, критого спортивного манежу, запасних футбольних полів, готелю і т.д.;

г) придбання основних засобів, необхідних для потреб футбольної команди «Прикарпаття», міського центрального стадіону «Рух» і т.д.;

ґ) фінансування заходів, спрямованих на розвиток футболу тощо.

Станом на сьогодні майже жодне зобов’язання договору про створення ПФК «Прикарпаття» не виконується, ПФК «Прикарпаття» лише в останній момент подав заявку на участь у футбольному чемпіонаті, вилетівши водночас з Першої ліги. Реконструкція стадіону дотепер не розпочалась, немає ясності загалом щодо майбутнього з цього питання. Але це не заважає пану Шевченку проводити спортивні флеш-моби, ініціювати рекорди, возити дітей на Буковель для оздоровлення. А виконати обов’язки, які взяв на себе з утримання «Прикарпаття», чомусь сил немає. Та для чого? Народ все схрумкає і проковтне, як той поп-корн з пивом перед телевізором. Бо просто немає ні часу, ні сил стежити й реагувати на тотальне кидалово і  безвідповідальність, яка стала в нас нормою життя. А влада, спитаєте ви? Ну, а влада у нас за футболом стежить з віп-ложі… Поверх голів якогось там народу.

 

Сергій АДАМОВИЧ,

депутат Івано-Франківської обласної ради