На приготування традиційних страв військовим знадобилося дві години.

У Першому добровольчому хірургічному шпиталі на Івано-Франківщині військовослужбовці з різних куточків України приготували страви до другої Святої вечері.

Нацгвардієць Михайло Бастило з Київщини робив вареники з капустою. Заліплював їх, як бабуся вчила. Працював лише правою рукою, ліву лікують після важкого поранення.

“Однією рукою важче. Двома якось легше робити. Треба з найважчого починати, щоб краще вийшло”, — каже Михайло Бастило.

Військовослужбовець Євгеній Твердий з Кіровоградщини ліпив вареники з картоплею. Боєць розповідає: приготування пісних страв до Святої вечері й різдвяні традиції у центральній частині України відрізняються від прикарпатських звичаїв.

“Я вам скажу: тут — VIP-зона. Мене багато що дивує. Тут більше дотримуються традицій, жити цікавіше, ніж там”, — говорить Євгеній Твердий.

За розминання тіста на вареники у шпиталі відповідав Юрій Чмелик зі Львівщини. Роблячи варениці, воїн пригадав, як доводилося готувати їжу на фронті.

“Як самі собі не приготують, то ніхто. Там ресторанів немає, ніхто вам не привезе. Тому, звичайно, хто краще вмів, мав якісь кулінарні здібності, той переважно й готував”, — каже Юрій Чмелик.

Не обійшлось і без куті

Головну страву Святої вечері — кутю — приготував військовослужбовець Віталій Логов. Боєць — родом з Вінниччини, але деякий час жив на півдні країни. Там, зі слів військового, його найбільше вразило саме приготування куті.

“Там кутю готують по-різному. У Херсонській області — це більше рис або пшениця. До цих самих інгредієнтів ще додають цукати. В нас, на Вінниччині, такого немає. Тут, на заході України, традицій більше, ніж у нас, а Херсонщина відрізняється взагалі”, — розповідає Віталій Логов.

Перед початком застілля про традиції своїм побратимам розповів військовослужбовець із Бурштина Роман Івоніч.

“Ми не їмо, не беремо нічого. Спочатку треба помолитися, а потім розпочинати трапезу. Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь”, — хрестить кутю Роман Івоніч.

Керівник Першого добровольчого хірургічного шпиталю Станіслав Онищук каже: від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Святу вечерю в медзакладі готують вдруге. Цьогоріч на приготування традиційних страв військовим знадобилося дві години. З його слів, усі пацієнти та персонал закладу сподіваються, що наступне Різдво кожен український воїн зустріне у власній оселі зі своїми рідними.