Лісовики, домовики, мавки й інші міфічні створіння здавна займали значну ланку у віруваннях людей. Шахтарська міфологія, присутня східному регіону, теж містить такого персонажа.

За легендою, Шубін — це дух підземних глибин, який блукає численними шахтними виробками Донбасу. Виглядає як невеличкий на зріст чоловік з довгою бородою, яскравими очима й ліхтарем в руках. Він попереджає гірників про небезпеку або допомагає вибратись на поверхню тим, хто загубився в незліченних лабіринтах копалень, втратив орієнтир і зв’язок з колегами. Інколи Шубін може допомогти виконати план вуглевидобутку.

Втім, не завжди він буває добрим, і час від часу здатен показати справжню лють, якщо зустрічає поганих і жадібних людей, або тих, хто не дотримується суворих правил підземелля, наприклад, влаштувати обвал породи або вибух.

Серед шахтарів не існує одностайної точки зору, добрий цей персонаж чи лихий. В різних регіонах є свої вірування. На Донеччині, здебільшого, сходяться на думці, що Шубін — суворий, часом норовливий, але справедливий. Думка про поганого чи хорошого духа, ймовірно, залежить від того, в яку легенду вірують люди. Але всі погоджуються з тим, що Шубін — справжній господар вугільних багатств.

Витоків цієї легенди декілька. Але всіх їх об’єднує метан — газ, що накопичується у виробках і через найменшу іскру спричиняє підземні вибухи. Це одна з найбільших небезпек і причин загибелі шахтарів. Зараз за його витоком слідкують сучасні датчики, а в позаминулому столітті, коли вугілля видобували вручну, метан випалювали перед тим, як спуститись в забій.

Отже, за однією з легенд, молодий хлопець зайшов до корчми, де відпочивали шахтарі і спитав, чи можна до них влаштуватись на роботу. Шахтарі сказали, що для цього треба пройти ритуал, який покаже, наскільки хлопець сміливий — треба запалити факел і пройти по штреку, якщо впорається, зможе працювати. На нього вдягли товсту шубу, дали в руки факел і відправили в шахту. Так гірники хотіли перевірити, чи є там метан. Молодий хлопець загинув через вибух газу. З тих пір він блукає підземними горизонтами, заманює шахтарів під завали, спричиняє вибухи. Таким чином намагається помститися. Зустріти його під час роботи — поганий знак.

Ще одна “недобра” версія пов’язує Шубіна з жорстоким власником копальні у сучасній Кадіївці на Луганщині.

Інша ж версія легенди розповідає про те, що Шубін — це супровідник шахтарів газопал (стара професія, що вже зникла), який з факелом в руках спускався першим під землю, щоб перевірити наявність метану. Він одягав величезну шубу (вивернутий кожух з овечої шкіри, добре змочений водою) і йшов вперед. Шуба, теоретично, мала врятувати під час ймовірного спалаху, але щастило не всім, бо метан згоряє лише в невеликій кількості, якщо ж його забагато, вибухає. Звісно, що більшості подобається саме ця версія, бо краще вірити в сміливого духа-охоронця, ніж у злобного мстителя.

Як бачимо, легенди об’єднує також наявність великої мохнатої шуби, вірогідно, звідси й ім’я — Шубін. Ще за однією версією воно пов’язане з прізвищем шахтаря, який мав дар передбачати небезпеку, тому спускався під землю випалювати газ.

Щоб задобрити міфічного духа, шахтарі часто лишають йому гостинці — діляться власним тормозком. Легенди, які переказують бувалі гірники молодим, розповідають про те, що перед вибухами або обвалами часто чули глухі кроки, сміх або завивання. Це означало попередження — не можна йти в забій. Інколи Шубін навіть хапав за ноги, намагаючись зупинити перед небезпекою.

Зображення або фігурки Шубіна можна зустріти в багатьох містах сходу, одна з найвідоміших — в парку кованих фігур у Донецьку. В нашому містечку теж є його скульптура — в міському парку поблизу дитячого майданчика. Сьогодні Шубін офіційно є об’єктом нематеріальної культурної спадщини Донеччини, а також елементом маркетингу — його зображено на футболках патріотичного бренду Zaboy.donetsk, таку назву мали численні магазини й кав’ярні, пивоварня у Донецьку. Ім’ям Доброго Шубіна також названо телеграм-канал партизана з окупованого Донецька, який активно займається контрпропагандою.

В 90х роках на честь легендарного духа шахти назвали крафтове пиво. В ті часи Словаччина припинила поставки темного солоду і технологам Донецького пивзаводу довелось розробляти власний рецепт. Напівтемне фільтроване пиво вийшло красивого бурштиново-рубінового кольору з м’яким смаком і легкою гірчинкою.

В Шубіна вірять також шахтарі соляних копалень — в одній з шахт поблизу Бахмута вигравіровано його зображення на соляній стіні.