Якби молодість знала…

Вирішення проблем молоді не повинно залишатися лише проблемою молоді. Для цього необхідно на загальнодержавному рівні запровадити ефективну модель співпраці молоді з органами влади і конкретними справами показати молодим та активним людям, що їх ідеї можуть бути реалізованими. У цьому переконана теперішня голова молодіжної адміністрації Ганна Крисюк.
«Нині молодь живе мріями, і мало хто дивиться на реальний стан речей. Більшість розраховують на підтримку батьків чи родичів. Хоча чимало молодих людей намагаються знайти себе і без їх допомоги. Згідно з результатами наших соцопитувань, сьогодні головні проблеми, які турбують молодих людей, – робота, житло, венеричні захворювання і статеве життя», – зауважує Ганна Крисюк.

(Газета “Західний кур’єр”, 21 червня 2012 року)

У рік 7 520 [2012]. Ходила того року в городі галицькому перед білими хоромами, кормильців своїх вихваляючи, княгинька [молодіжна] Ганька на прозвище Модель Співпраці та [діяльністю] активною бурхливо займалася вельми. То вона найбільше відро змайструвати придумає, то конкурс молодіжний про загробне життя проведе, то ще щось [напіарить] кумедне.

Була ж тоді [на загальнодержавному рівні] проблема вирішення проблем молодіжних невирішеною зовсім. Тож роботи мала Ганька неміряно, аки поля незораного. Аж не знала з того всього княгинька молодіжна, за який [орган] владний їй по-комсомольському ухопитися, щоб поміч та вказівку конкретну отримати. А проблеми невирішені у той час все накопичувалися та, щонайгірше, ідеї в голові вельми нагромаджувалися. 

І приходили звідусіль вісті соцопитувальні до княгиньки Ганьки про три [найголовніші] проблеми молодіжні, над яким кращі уми прогресивної молодежі галицької мислять та розмислити їх ніяк не можуть. Були ж се питання філософські та вічні.

“Бути чи не бути?” – міркували одні отроки галицькі. “Що треба [було] робити і хто [тепер] в цьому винен?” – ламали голову другі. А всі решта переймалися тим, де і з ким би переспати блудливо і не підхопити [при цьому] ні спірохети блідої, ні гонококу свербливого, ні інших трихомонад чи хламідій окаянних.  

І була ж відповідь на перше питання підказана сторічним досвідом [предків-заробітчан] та всією канадською родиною. Бо ж дорога молодим, аки за совка [усім порівну] благодатного, усюди в нас відкрита – і на стройки московські, і на ягоди еспанські, і на панелі чехословацькі.

Знали також старі відуни безкучмові та волхви [помаранчеві], як другу проблему молодіжну вирішити. Але всі вони або, за звичкою старою, на кухнях шепотілися, або, за новітнім звичаєм, в соцмережах обурювалися.

І тільки третьої проблеми ніхто розв’язати не міг, бо безладне статеве життя та всяке інше [блудство] покаране мусить бути чи спірохетою блідою, чи гонококом свербливим, чи бодай трихомонадою та хламідією окаянною, і нема на то [ради].

 

НОРВАКС