Чемпіонат Європи з футболу-2012, що завершився впевненою перемогою збірної Іспанії у вирішальній грі проти італійців (4:0), залишив не лише позитивні враження, а й вкотре вказав на проблеми з суддівством, які, на жаль, зачепили і збірну України. Футбольний експерт «ГК», колишній арбітр ФІФА Мирослав Ступар підбиває підсумки континентальної першості у плані арбітражу турніру, а також розмірковує про можливі технологічні нововведення у фіксації взяття воріт.  

– Президент УЄФА Мішель Платіні назвав нинішнє Євро найкращим в історії континентальних першостей, які проводяться з 1960 року. Чи погоджуєтеся Ви з його думкою?
Зрозуміло, що УЄФА мало певні побоювання стосовно того, чи Україна зможе на належному рівні прийняти такий масштабний турнір, як чемпіонат Європи з футболу. І не безпідставно. До самого стартового дня Євро-2012 у нас, як за радянських часів, коли треба було виконати план, працювали і вдень, і вночі. Логічно, що найбільша увага футбольних керманичів була прикута до стадіонів та інфраструктури. В цьому плані, як на мене, все було більш-менш гаразд, тож в УЄФА високо оцінили проведення континентальної першості. Разом із тим Європу приємно вразило ставлення нашого народу до такої події. Всі ми пам’ятаємо, як у 2006 році збірна України виступала на чемпіонаті світу у Німеччині. Незважаючи на гостре протистояння між владою та опозицією, саме футбол виявився тим чинником, який об’єднав дві сторони. Так само і цього разу, незважаючи на прогнози різних протестів і провокацій, українці в єдиному пориві, згуртовано довели Європі і світу, що є хорошою нацією, яка вміє бути гостинною, доброзичливою та дисциплінованою. Відповідно, зараз, після завершення першості, ми маємо великий позитив для подальшого розвитку і нашого футболу, і нашої держави, в першу чергу – в плані іміджу. А всі нюанси, які виникали у ході проведення, можна списати на те, що змагання такого рівня Україна приймала вперше. А загалом, Платіні та виконком УЄФА мали рацію, зробивши таке щедре резюме проведеної роботи, яку здійснили поляки та українці.

– Як Ви оціните рівень суддівства на Євро-2012? Багато експертів назвали його дуже високим. А що скажете Ви як рефері з багаторічним стажем?
Зрозуміло, що на будь-яких серйозних змаганнях тема суддівства завжди викликає жваві суперечки та дискусії. І справді, під час фінальної частини чемпіонату, починаючи з чвертьфіналу, арбітри відпрацювали на належному рівні. Але без ляпсусів, зрозуміло ж, не обійшлося. Я вважаю, що дві країни можуть мати великі претензії до суддівства. Мова йде про Україну й Хорватію. Останнім на груповому етапі завадив пройти до чвертьфіналу німецький арбітр Вольфганг Штарк, який не призначив очевидне пенальті у ворота Іспанії. Не дарма суддівський комітет УЄФА відправив Штарка додому, відсторонивши його від роботи на чемпіонаті Європи. Я вже не кажу про інші матчі, де були проблеми, зокрема, Говард Вебб не призначив пенальті у ворота Чехії у моменті, коли Аршавіна явно збивали у штрафному майданчику.

– Але все перевершила помилка арбітрів у ключовій зустрічі групи D між Україною та Англією, коли у господарів Євро відверто «вкрали» гол, а з ним – можливість виходу до чвертьфіналу турніру.
Як на мене, найбільшу помилку в тому епізоді допустив арбітр за воротами, який, як то кажуть, проґавив ключовий момент, не побачивши, що м’яч після удару Девіча перетнув лінію воріт. З ним погодився і головний арбітр. Добре, що під час вирішальної стадії Євро працювали ті арбітри, які сьогодні судять на дуже хорошому рівні. Так, Туреччина не є провідною футбольною державою, але арбітр цієї країни Кроме Чакіра, добре зарекомендувавши себе у матчі “Україна – Швеція”, одержав призначення на дуже принциповий півфінал між іспанцями та португальцями. Це вже рівень. Та постає питання: невже наші арбітри гірші від турецьких? Втім, все сьогодні вирішує суддівський комітет ФІФА, який визначає найкращих рефері континенту. І тут, як було сказано вище, не обійшлося без проблем: виявилося, що деякі арбітри просто не відповідають рівню чемпіонату Європи. На щастя, кінцевий, фінішний, ривок для суддів загалом був успішним, незважаючи на те, що поєдинки були дуже непростими.

– І все ж таки, наскільки вплинув незарахований гол на підсумковий результат  збірної України? Як загалом оціните виступ нашої команди на домашній першості?
Я розумію, що помилка вплинула на хід матчу, який наша збірна до скандального моменту із взяттям воріт проводила на дуже високому рівні. У грі наших футболістів відчувалося величезне бажання перемогти і довести, що той самий матч проти французів був, швидше, випадковістю. На змаганнях такого рівня трапляються випадковості, але це абсолютно не свідчить про клас команди. Хоча хто міг сказати, що збірна Німеччини не подолає італійців у півфіналі? І це після впевненої і стабільної гри на груповому раунді. Нам, на жаль, такої стабільності дуже бракувало. Багато хто каже, що Україна виступила досить непогано. Але давайте будемо відвертими: яке завдання ставилося перед нашою командою на Євро-2012? Мінімум – потрапити до чвертьфіналу, максимум – виграти першість. Зрозуміло, що підкорити чемпіонат Європи було утопічним прагненням. Натомість до виходу з групи наша команда була цілком готова. Але на заваді стали численні перешкоди, серед яких і помилка суддівської бригади на чолі з угорцем Віктором Кашшаі.     

– На Вашу думку, нововведення у вигляді додаткових футбольних арбітрів, які розташовувалися за лицевою лінією поля, посприяло зменшенню кількості помилок з боку головних суддів?
На жаль, ні. І пояснення цьому цілком логічне. Вже зараз, після завершення Євро, можна набрати цілу низку епізодів, коли робота додаткових арбітрів мене особисто дуже  дивувала. Для чого ж вони взагалі були поставлені поряд з воротами? Ситуація розгортається просто перед ними, а реакції взагалі ніякої. Тут треба розуміти, що головний суддя матчу – тільки один, решта – його консультанти, які здебільшого бояться брати відповідальність на себе. Мабуть, так сталося і на 62-ій хвилині гри “Англія – Україна”, коли асистенти просто злякалися відповідальності у ключовому моменті поєдинку. Власне тому не бачу жодної користі від додаткових арбітрів, окрім солідних матеріальних витрат.

– Після завершення чемпіонату Європи-2012 вкотре активно заговорили про введення електронної фіксації взяття воріт, іншими словами – залучення сучасних технологій. Особисто Ви підтримуєте такі тенденції?
У професійному спорті повинна панувати справедливість. Для цього є спортивні принципи, а також засоби, які мають допомагати розв’язувати суперечливі моменти чи двоякі ситуації. Зокрема, сучасний футбол вимагає цілком логічного введення додаткових технологій для вирішення проблемних моментів, як-от взяття воріт. Пригадайте чемпіонат світу-2010 в ПАР, коли «чистий» гол збірної Англії у ворота команди Німеччини в матчі однієї восьмої фіналу викликав справжній скандал у світовій футбольній спільноті. Вже тоді йшла мова про майбутнє впровадження системи визначення взяття воріт, а незарахований гол у ворота Англії у виконанні Девіча, який міг стати переломним для збірної України, ще більше наблизив вирішення цієї проблеми. Як не парадоксально, але інші види спорту вже зробили крок вперед у цьому напрямку. Мова йде про великий теніс, баскетбол, хокей, крикет, де вже досить давно діють принципи справедливості, а не принципи довільного трактування того чи іншого моменту з боку арбітрів. Спортсмена, який забив гол, не цікавить, бачив суддя епізод чи ні. Як не крути, а ФІФА повинна крокувати в ногу з сучасними технологіями. Вже зараз президент організації Йозеф Блаттер виступає за введення електронних чіпів, які будуть вмонтовані в ігровий м’яч. Розглядаються й інші варіанти вирішення спірних моментів. Водночас проблема полягає у тому, що нові технології повинні бути доступними для змагань усіх рівнів, включаючи регіональні та місцеві.
                                                                                                           Розмовляв Андрій МЕНІВ

До теми…
Погляд у суддівське завтра
5 липня відбудеться спеціальне засідання Міжнародної ради футбольних асоціацій (IFAB) на якому очікується ухвалення рішення про використання системи визначення взяття воріт (GLT). Двома претендентами на право бути затвердженими IFAB залишилися «GoalRef» (у футбольний м’яч вшивається мікрочіп, а на лінії воріт створюється магнітне поле) і «Hawk Eye» (високошвидкісна зйомка м’яча під різними кутами при ударі по воротах), що застосовується в тенісі, крикеті і з недавніх пір у волейболі. Варто додати, що президент УЄФА Мішель Платіні проти введення нових технологій, називаючи їх історичною помилкою.