Днями

СИН

Мій друг Костя, автомеханік, рік тому став щасливим батьком маленького сина. Приходить він якось додому в кінці робочого тижня, втомлений, виснажений, а там син – репетує не перестаючи. Домашні турбуються: «Може, у нього щось болить?». Костя: «Та що в нього там може боліти, у нього ж все нове!»

Якось

ТЕЛЕБАЧЕННЯ

З реально почутого на ТБ. Отже, слухаю новини, 5 канал. Сюжет про чергові заворушення у Франції, на екрані видно машини, які горять, злі фізіономії емігрантів і спритно сновигаючі поліцейські. Голос репортера (без тіні іронії): “Як ми бачимо, французькі поліцейські пускають гази…”  Що ж, обличчя поліцейських справді були до краю напружені. А недавно дивився футбол. Не пам’ятаю, хто грав. Коментатор заповнює паузу черговою фразою: “Чути, як тренер підбадьорює гравців команди”. І тут досить чітко лунає звідкись здаля розкотистий голос тренера: “П-і-д-о-р-а-с-и-и-и-и…” Чомусь коментатор замовк хвилини на три.

Колись

КОБРА

Це трапилося під час моєї служби в армії. Був у нас один прапорщик, який дружину називав не інакше, як Кобра (за очі, звісно). Іноді, в присутності знайомих дружини, він називав її по батькові – Іванівна. Одного разу треба було терміново викликати його на службу. Посилають до нього посильного. Двері відкриває дружина. Посильний: “Кобро Іванівно, а товариш прапорщик вдома?” Німа сцена…

 

І взагалі…

Один молодий чоловік блукав пустелею. Довго йшов, поки нарешті не опинився в селищі бедуїнів. Погостював він у них кілька днів. І там хлопець побачив прекрасну дівчину, дочку одного з бедуїнів. Він захотів з нею одружитися і попросив дозволу в її батька. Батько зажадав викуп десять верблюдів. Молодий чоловік був хоч і не бідний, але не хотів за дівчину багато платити. Він сказав бедуїну, що може дати йому тільки одного верблюда. Бедуїн спочатку не хотів віддавати дочку за таку ціну, але потім погодився. У хлопця було багато верблюдів, але він вибрав найслабшого, який ніколи не знаходив воду і користі з якого практично не було. От він і віддав цього верблюда бедуїну. Через кілька років чоловік приїхав відвідати свого тестя. Яке ж було його здивування, коли він побачив замість звичайного бедуїна вождя всього племені, у якого було багато дружин, велике стадо верблюдів, безліч килимів, різних тканин, а на його пальцях красувалися персні з чистого золота з діамантами. Чоловік у подиві запитав тестя: «Звідки все це у вас?» Тесть відповів: «Це все мені приніс твій подарований верблюд!» Хлопець вигукнув: «Але ж йому жодного разу не вдавалось знайти воду?» Бедуїн посміхнувся: «Зате він зміг знайти нафту!»