Сьогодні, наголошують священнослужителі, особливо важливо єднатися у молитві за мир в Україні.
Традицію проведення вулицями Калуша масштабного молитовного дійства у громаді відновили після чотирирічної перерви.
Хресна дорога у місті пройшла сьогодні, 14 квітня. Про це інформують на сторінці Калуської міської ради, передає “Галицький кореспондент”.
“Боже, благослови Перемогу нашого народу над лютим агресором, московським катом”, — звернувся до вірян настоятель Собору святого Архистратига Михаїла о. Михаїл Бігун.
Від собору святого Архангела Михаїла молитовна хода дійшла до площі Героїв, відтак прямувала вулицями М. Грушевського, В. Винниченка, бульваром Незалежності і вул. Євшана — на майдан А. Шептицького, до собору. Таким маршрутом процесія проходить уже три десятки років.
Зі сльозами на очах присутні слідували за хрестом, який несли військові, волонтери, родичі Захисників, матері загиблих Героїв. Хрест також несли працівники медицини, освіти, культури, спорту і молоді, представники міської і районної влад, а також – наймолодші калушани і члени братства Колумба.
На кожній стації присутніх чекала молитва, а також актуальні розважання на проблеми сьогодення.
У молитовній єдності випросимо мир для України, достойно підготуємося до великого дня Христового Воскресіння. Вірмо: світло і добро переможе!
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює