Івано-Франківська інтернет-спільнота не втомлюється жартувати над виборчою кампанією і її учасниками. Свіжим хітом місцевого політичного гумору став пост відомого франківським завсідникам мережі Фейсбук Олександра Заславського. Не можемо втриматися від перепосту: смійтеся, але пам’ятайте, що в кожному жарті – доля жарту. 

 

“Дуже шкода, що можна голосувати за кожного із кандидатів тільки один раз. 
Читаєш їхні програми – вони всі такі хороші, всі хочуть щось зробити для Івано-Франківська зокрема і для держави в цілому. Я б проголосував за усіх кандидатів, і ось чому:

 1. Анушкевичус (міський голова і ще й до того голова федерації футболу Івано-Франківська). Він крутий. Він – Мер. Європейський мер Європейського міста з Європейськими дорогами (і тротуарами) і Європейською каналізаційно-водостічною системою, чи куди там дівається дощова вода після дощу… Описувати футбольні досягнення голови федерації не варто – всі і так знають до якої «ручки» доведений футбол. Франківці плачуть, але продовжують за нього голосувати. Так сталось в 2010, так, маю надію, і станеться зараз. Декларація цікава тим, що в нього є 250 гривень нетрудових доходів і 509 гривень дивідендів, не процентів – адже на ту суму, шо є в банку, такої кількості процентів не нараховується. Обравши Віктора Андрюсовича ми його відправимо в Київ, а я особисто готовий оплатити йому білет в один кінець в плацкартному вагоні. Передвиборча кампанія має проходити під гаслом «Проголосуй за мене – врятуй Івано-Франківськ».

 

2. Боднар. Безпартійний венеролог-дерматолог. Венерологи врятують Україну! Дуже делікатна і потрібна професія для українського суспільства. Декларація – самі прочерки, де то ви бачили таких лікарів з таким делікатним напрямком? За нього варто б проголосувати, щоб покращити його матеріальні статки. Щиро вірю, якшо ця людина пройде у ВРУ – то буде займатись саме охороною здоров’я, адже йому як нікому іншому відомі проблеми в медицині з середини. І мені дійсно шкода, що в його програмі особливої уваги до медицини місця не знайшлось. 

3. Валентієв. Хто це? Декларація про доходи – самі прочерки, крім маленької квартири у членів сім’ї. Програма – таке саме, все – всім. Директор «ІФ-Золота нива», яка відома тим, що саме у цьому закладі я провів екзамен з Вищої математики (в мене був автомат). Більше нічим не зможу відмітити цього кандидата. Ні про що. Якшо стане народним депутатом – заклад буде хоч трошки благородніше виглядати.

4. Гуменюк. Головний Противсіх України. За нього варто було б голосувати, якби не змінив прізвище. Бренд втрачений. Якщо прийде у ВРУ – буде виступати за зменшення бюрократії в паспортному столі – уявіть тільки собі – хлоп за два роки двічі змінював прізвище! Судячи з декларації людина небідна і може собі це дозволити.

5. Когут. А це хто такий? Декларація також викликає тільки здивування. В програмі цікавий відокремлений пункт «Реконструкція міського Парку культури та відпочинку». Маю надію, якщо пройде до ВРУ – то в парку хоча б ту частину за стадіоном облагородять, та й взагалі – тільки недавно реконструювали і клали плитку – що там ще можна змінити. Дуже люблю наш міський парк і хочу щоб саме цей кандидат прийшовши до Верховної Ради і реконструював Парк. Ну а щодо самої партії, дивно що виставили саме цього кандидата. Якби в мене спитали чи асоціюється Партія Регіонів м. Івано-Франківська з паном Олександром Когутом, то я б задав два питання, а саме «Хто такий Когут О?», «Невже він в ПР?». А потім подумав би, попив чаю і задав ще одне питання – «А що, вони кращого нікого не знайшли?» Взагалі-то в мене складається враження, що партія влади не хоче позоритись по нашому виборчому округу і тому поставила відверто-кажучи провального молодого і не досвідченого кандидата, який назло усім пройде до ВРУ.

6. Міглачов. Декларація – ні про що, є 1700 гривень матеріальної допомоги. Див. – №5 та №3 у цьому списку. Було б прикольно, якби саме він переміг – як це так столиця «Писанкового Прикарпаття» обирає комуніста. Тоді б в Івано-Франківськ понаїхали на тиждень-два багато-багато журналістів і всяких там політологів і експертів, що дало б поштовх готельній галузі. Також ми б відчули суттєвий поштовх в галузі сфери послуг (кафе, бари, ресторани, наливайки, будки з хот-догами та шавермою, ітд). Івано-Франківськ вкотре прославився б на всю Україну за свій м’яко кажучи оригінальний вибір і саме тому варто б було проголосувати за цього кандидата

7. Сич І. ВО Свобода. Звісно – хід конем, козир в рукаві, козирний туз, король, дама і валєт когось із кандидатів. Декларація дуже цікава тим, що крім підпису і дочки взагалі нічого не має. Календарик, щоб визначити дату заповнення декларації, напевно, в офісі партії подивився. Ручку для заповнення декларації видали в ЦВК. Програма – така як в усіх. Не висовується, сидить тихо. Відомий тим, що на нього його тезка і однофамілець подав в суд. Став би відомий ще більше, якби подав на свого тезку і однофамільця і голову облради в суд за те, що він – це брудні політтехнології когось з кандидатів. Якшо стане нардепом – буде взагалі прикольно – виборці так платили гроші ЄРЦ і хотіли Сича – вони його й отримали, і не чіпляйтесь до по-батькові, яка, в принципі, різниця?

8. Сич ІІ. Другий Сич, другорядний. Головний ідеолог дитячого садочку і неадекватів. Є й в партії расово неповноцінні, та й багато інших, які не відповідають ідеології, але ж всім пофіг, правда? Як не прикро, але в його партії нормальних мало … Має нотаріально затверджену довідку на власність націоналізму та патріотизму, УПА, Шевченка (того шо Кобзар, а не тих шо футболісти) та героїв національно-визвольної боротьби. Єдина партія всеукраїнського українського українства, а всі решта – москалі та об’єкти/суб’єкти для пікетування або їх власники. В день Великої Жовтневої Революції святкує, але не разом з комуняками, а день народження Патрона Олега Т. Що така розумна людина, як Олександр Максимович робить в цій партії – не зрозуміло. В декларації написано шо має маленьку квартиру на 21 квадратний метр та малеееесеньку кладову 0.65 метрів для зберігання сухих паїв, закруток та тушонки на випадок війни з москалями. Решта, в найкращих традиціях, записано на членів родини. Шкода, що в декларації не вказано що є у власності в кота, що свідчить про те, що декларація заповнювалась тоді, коли це ще не було мейнстрімом. Також в декларації не вказано про дохід з брошурки «Український націоналізм: традиція і модерн». Разом з нею презентувалась книга про визвольний рух ІРА «Нація, яка капітулює» за 50 гривень. Дуже хотів купити цю книгу, але коли я спитався в книгарні – «а чому так дорого за звичайну брошуру?», мені відповіли – «Ви чьо, ета ж Сич!!!». Також не написано, на якому службовому автомобілі Голова облради їздить, – але ці дані в декларацію вносити не варто, тому що це кошти платників податків, як і його заробітня плата. Думаю, коли саме цей кандидат стане Народним Депутатом, а згодом й якимось-таким міністром чи ще десь, то перевезе згодом за собою в Київ побільше свободівців, чим звільнить місто. До речі, чи не єдиний серйозний кандидат, який в своїй програмі ЖОДНОГО слова не вказав про місто, з якого балотується в Нардепи. Хоч би рядок додав, що буде сприяти тому, щоб перед Білою хатою бруківку поміняли, чи як?

9. Тітов. Власник Волги 1977 року та мопеду «Електрон» 1980 року випуску. Також має гараж та орендовану земельну ділянку. Для покращення автопарку треба б було саме за нього і проголосувати. Ну особисто в мене цей мужик викликає тільки повагу – маючи моторолер 1980 року випуску ще й до того йти в Нардепи – це вчинок достойної Людини.

10. Чорноус. Найекстравагантніший кандидат в Народні депутати по нашому виборчому окрузі. Як недавно прочитав «Осолов’їлий, а тепер ще й УДАРений». Друг, товариш і ледь не брат нашого чинного мера, і також кандидата в Нардепи Анушкевичуса. Втомишвись змагатись з мером, вирішив покинути місто напризволяще (на Віктора Андрюсовича) і тихенько, під шумок, втекти у ВРУ. Безперечно, найкращий депутат Міської Ради. Має комуністичний ровер, який записаний на кота (про це кандидат мені сам сказав у Фейсбуці) і пропуск на пожиттєве безкоштовне обслуговування в пабі Че (а це я вже сам придумав). Юрист, не просто юрист, а «Заслужений юрист України», хоча викладав один час і фізичну культуру. Особисто в мене викликає повагу за те, що він щовечора їздить нічним містом на своєму ровері. Також дуже йому вдячний за те, що поставив мені в під’їзді двері. Без мого відома. За особисті кошти. Шкода, що я довідався і мені, як чесному громадянину, довелось за свою квартиру гроші віддати. Причому двічі, через запутану аферестичну партійну схему відмивання грошей. Але це все дрібниці. Єдиний кандидат в Нардепи, через якого місто дійсно багато втратить, якшо він виграє. Дороги в Києві краще і ширше, а роверу депутата міської ради Чорноусу в Івано-Франківську стало тісно, тому і йде він в Парламент. Маю надію, що коли цей кандидат виграє, то не тільки київські, але й франківські дороги відчують це саме покращення, а кожні двері у франківський під’їзд будуть поставлені УДАРом.

11. Шевченко. Безперечний лідер передвиборчої гонки, головний ЯШЕВЧЕНКО Прикарпаття, футболіст, найактивніший користувач Фейсбуку з усіх згаданих вище, директор Буковелю та головний противник різноманітних там НЕШЕВЧЕНКІВ. Поки він прокладає дороги, вони ставлять бігборди вздовж розбитої Набережної і інших вулиць, якими їздить мудрий депутат Чорноус. Вони роблять помилки на своїх бігбордах, вони роблять багато чого поганого. Передвиборчі перегони в цього кандидата почались дуже рано. Вони розвалили Прикарпаття, поки Шевченко разом з №1 цього списку, міськвиконкомом та Міською Радою піднімали цей футбольний клуб. Гроші вкладені колосальні, тільки на футбольний клуб Прикарпаття було вкладено 5 мільйонів. Все, що було зроблено цим кандидатом за останні півроку до виборів не влізе ні в один абзац. Змагатись з ним для інших кандидатів – все одно, що боксувати з лідером партії УДАР. Звичайно, що місто втратить дуже багато. На кого лишуть Буковель, коли Олександр Леонідович буде в Києві? Хто буде ставити такі креативні борди? Хто й далі буде вкладати гроші в місто? Адже за його ж словами, якби не кандидат Шевченко – все б завалилось як та нещасна брама Палацу Потоцьких. Але за ті багатомільйонні старання і за розвиток футболу на Прикарпатській землі за нього також варто поставити свій хрестик і відпустити нарешті в Київ”. 

Alexander Zaslavskiy