Марія Міщенко у 2022 році, тікаючи від війни, переїхала жити на Прикарпаття. Вона з сином поселилася у селі Глибівка, що поруч з Богородчанами, і відкрила власну кондитерську-кав’ярню. Про зруйновані окупантами мрії, планами на майбутнє жінка поділилася з “Галицьким кореспондентом”.

До повномасштабного вторгнення Марія Міщенко проживала в селі Лизогубівка, що на Харківщині. Марія розповідає, що хоч лінія фронту була далеко від їхнього села, але постійно було чути вибухи та літала українська авіація. Каже, її малий синочок дуже боявся тих звуків та був переляканий. Зваживши всі “за” і “проти”, Марія наприкінці жовтня 2022 року вирішила виїхати з села з малим сином на руках. Пригадує, як на початку повномасштабного вторгнення важко було людям виїхати і ніхто не знав, що буде далі.

Війна внесла корективи

Місце прихистку жінка довго не вибирала, адже раніше часто приїжджала в Івано-Франківськ, знала практично кожну вулицю і часто ходила в похід у тамтешні гори. Для проживання обрала Богородчанщину.

Оселившись на Прикарпатті, Марія Міщенко почала розмірковувати, як жити далі і де брати кошти на життя. Придбавши деяке обладнання, почала займатися улюбленою справою до війни – випікати торти на замовлення.

“Було спочатку нелегко, – розповідає жінка. – Найбільше я переживала за здоров’я сина, бо не знала, як ті звуки обстрілів відіб’ються на його стані в майбутньому. Але все добре. Син відвідує Підгірський садочок, має багато друзів і обожнює своїх вихователів. Тут направду в нього щасливе дитинство, на Харківщині ми б постійно жили в страху”.

Знайшла, як то кажуть, Марія на Прикарпатті і себе. В неї 2 вищі освіти, але, каже, у мирному житті, перебуваючи в декреті, вона також відвідувала кондитерські курси у Харкові. Згодом так і почала випікати торти на замовлення і планувала відкрити власну кондитерську в Харкові. Та війна внесла свої корективи і зруйнувала всі напрацювання жінки.

Не очікувала такого попиту

У Богородчанах вона нещодавно відкрила кондитерську Sweet cake. І саме завдяки гранту від Івано-Франківського Карітасу та фінансування Агентства ООН у справах біженців кондитерка пройшла навчання, написала бізнес-план і успішно захистила його. На суму 10 тисяч доларів Марія змогла закупити необхідне обладнання для своєї справи. Зокрема, вітрину, столи, барну стійку, холодильник, кавову машину, міксери, морозильні камери та різні інструменти.

Пані Марія випікає різні десерти та торти. Цілий день обслуговує клієнтів і приймає приватні замовлення, а після роботи залишається і виготовляє їх, випікає на наступний день. Кондитерка говорить, що незабаром буде шукати собі помічника, бо сама не встигає.

Поласувати її смаколиками приходять жителі навколишніх будинків та мами з дітьми, які гуляють вулицями містечка. Поки дорослі п’ють каву з тортиком чи тістечком, діти граються в ігровому куточку.

“Хоч мій заклад і не в центрі міста, зізнаюся, що не очікувала такого попиту на мої десерти. Маю вже навіть постійних клієнтів. Найчастіше замовляють торти на дні народження та порційні десерти”.

На запитання, чи планує після закінчення війни Марія повертатися жити на Харківщину, каже, не впевнена. Настільки полюбила Прикарпаття, його природу та людей, що тепер вважає цей край своєю другою домівкою.

Мар’яна ЛОКАТИР

До теми: Для дітей та дорослих: як пристрасть прикарпатки стала заробітком (ФОТО)