Сьогодні бойківська писанка – це не лише символ української культури, а й засіб збереження ідентичності бойків.

Міністерство культури та інформаційної політики України додало традицію створення бойківської писанки булавкою до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. 

«Бойківська писанка – це не просто оздоблення яйця. Це цілий світ символів, обрядів і вірувань. Кожна лінія, кожен колір на писанці несуть глибокий зміст, пов’язаний з природою, космосом і життям людини», – йдеться у повідомленні.

Традиція існує в місцях компактного проживання бойків, зокрема в містах Турка та Самбір, а також в окремих селах Самбірського району Львівської області та деяких селах Закарпатської області. За кордоном це: Ізраїль, Канада, Австралія, Великобританія, Бельгія та Польща.

Традиційно писанку писали жінки та дівчата напередодні Великодня. Майстрині, створюючи писанки булавкою (голкою, загостреною дерев’яною паличкою, пізніше загостреним сірником), передають з покоління в покоління знання про світобудову, а також закріплюють сімейні традиції. Жінки хвалилися: «Паски напекли, масла наколотили, писанки навоскували, все до Паски приготували». А про дівчат бойки в народі казали так: «Яка дівочка, така й писаночка».

Писанка – це оберіг, символ родючості та відродження життя. Її створення – цілий ритуал, який супроводжується молитвами та особливими умовами. Кожна деталь орнаменту, а це понад 100 різновидів, мав особливе значення. Багато знаків на бойківських писанках відповідають уявленням про природу, всесвіт, сонце, місяць та зорі, як уявлення про світобудову, спіралі або «кривульки» як символ взаємозв’язку та повторюваності життя, взаємозв’язку між різними поколіннями, змінюваності річного циклу. 

Колір також має значення: червоний – радість життя, жовтий та оранжевий – символ природних світил, зелений – пробудження природи, коричневий – коріння роду, матінка-земля, білий – чистота помислів та діянь, темний та чорний – пошана душам. 

Читайте також: Поблизу Галича на Франківщині науковці ПНУ досліджують скельно-печерний монастир