Під час несення військової служби помер житель с. Підлісся Дубницький Михайло Васильович, курсант школи загальновійськової підготовки в/ч А2641.
Сьогодні, 8 серпня, зустрічатимуть Михайла орієнтовно між 09:00-10:00.
Маршрут: через с. Підлісся (зі сторони с. Старий Лисець) по центральній, до центру с. Підлісся, до дому загиблого – вул. Підгірна 14.
“По цьому маршруту – виходимо вздовж центральної в с. Підлісся з прапорами, зустрічаємо та віддаємо шану Герою”, – звертаються до мешканців громади.
О 19:00 розпочнеться парастас (вдома – вул. Підгірна 14). В п’ятницю, 9 серпня, розпочнеться похорон від дому.
“Михайло сумлінно виконував військовий обов’язок, ставши на захист України, її свободи і незалежності. На жаль, словами неможливо загоїти в серці болючу рану втрати, адже смерть найріднішої людини – велике горе”, – зазначають у дописі.
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Це назва роботи Володимири Кабаченка 1993 року, що була представлена на одній із «Імпрез» в Івано-Франківську. Саме ця назва, як на мене, найкраще характеризує те, що відбувалося тоді у мистецькому житті міста, а також почасти теперішнє сприйняття довколаімпрезних експозицій у Музеї мистецтв Прикарпаття та виставковій залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України. Цьогоріч минає
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи