На Вічевому майдані на один день з’явився великий герб кримських татар «тамга», викладений із 48 фотографій.
Сьогодні, 16 серпня, у середмісті Івано-Франківська правозахисники облаштували одноденну вуличну фотовиставку «Крим очима громадянських журналістів: 10 років у неволі», пише Галицький кореспондент.
Майже 150 квадратних метрів фотодоказів знущань російських окупантів над кримськотатарським народом зробили громадські журналісти, які ризикуючи своїм життям, фіксували незаконні арешти кримських татар, обшуки в їхніх будинках та судилища у сфабрикованих кримінальних справах.
Автори цих світлин – звичайні люди, жителі Криму, які свого часу почали документувати все, що робили російські силовики. Феномен «громадської журналістики» виник тому, що з самого початку окупації російська влада почала знищувати незалежні ЗМІ в Криму, і багато медіа закрились, а професійні журналісти припинили свою діяльність, тому що не хотіли працювати на російську владу. Так виникли громадські журналісти, які й зараз працюють в Криму в умовах анонімності.
Олександра Єфименко, журналістка з Криму, яка 4 роки працювала на окупованому Криму, розповіла, що активне переслідування кримських татар почалося в 2015 році. За день журналістка могла відвідувати по 3-4 судові засідання у справах політвʼязнів.
Протягом 2022-2023 років Центр прав людини ZMINA зафіксував 162 випадки атак проти професійних працівників ЗМІ та громадянських журналістів, редакцій традиційних та онлайн-видань, телеграм-каналів, а також онлайн-активістів. Найпоширенішими методами атак на журналістів в окупації є погрози, обшуки, затримання, адміністративні та кримінальні провадження, що створює досить великі ризики для їхньої діяльності.
Ідея фотовиставки в тому, аби показати злочини російських окупантів у Криму проти активної частини громадськості, становище кримських політичних в’язнів та їхніх родин.
Також кожен охочий міг написати листи політичним в’язням у межах акції підтримки «Листи до вільного Криму». Це листи зі словами підтримки для українських політв’язнів, які незаконно утримуються в Росії. Звернення треба писати російською і в них немає бути нічого, що пов’язано з політикою. Це потрібно для того, щоб листи дійшли до адресатів.
Також написати листа українським політв’язням можна самостійно
Поштова адреса (відправка за кошти відправника): Центр інформації про права людини, а/с В-539, м. Київ, 01001 Email: Free.CrimeaUA@gmail.com
На сайті Центру прав людини ZMINA або на сайті Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим є інструкція з написання листів і там можна знайти список політв’язнів, яким можна надіслати листа та інструкції, а також інформацію як це зробити за допомогою електронної пошти або на абонентську скриньку.
За даними Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, на сьогодні налічується 218 людей, що були незаконно ув’язнені в окупованому Криму, 133 з яких кримські татари, і більшість була переміщена до колоній і в’язниць на територію Росії. Левова частка незаконних кримінальних переслідувань стосується представників кримськотатарського народу.
Фотовиставка «Крим очима громадянських журналістів: 10 років у неволі» експонується у п’яти обласних центрах – Одесі, Івано-Франківську, Львові, Хмельницькому та Дніпрі. Організатор фотовиставки – Центр прав людини ZMINA за підтримки Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим та Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.
Нагадаємо, фільм “Яремчук: Незрівнянний світ краси” за перші дні прокату зібрав майже 1,9 мільйона