Можна лише уявляти, як все було б чудово, якби ми пам’ятали про любов. Не про слово, а про почуття. Важлива ця пам’ять у стосунках батьків і дітей. Дитина може бути слухняною і від страху, але тільки доти, доки буде чого боятися. Що ж стається, коли така дитина виростає і страх вивітрюється? Варіанти відповіді можна домислювати. Навряд чи вони будуть зі щасливим кінцем. Ліпше, коли дитина росте в любові і слухняна від неї. А нерідко стають відомими факти насильства над дітьми. Значно більший відсоток цих фактів невідомий.

Може, тоді так сталося лише через те, що автобус був переповнений і пасажири відчували дискомфорт, а тому негативні емоції лежали на поверхні. Одна молода матуся не могла дати ради з вередливою дочкою. Жіночка, яка сиділа на сусідньому кріслі, не витримала і теж вдалася до педагогіки: «Ти б у мене знала, що таке мама! – злісно мовила до дівчинки. – Ти б у мене навчилась слухняності…» Матір також не виявилася мудрішою і почала погрожувати дитині: «От віддам тебе тьоті, і тоді побачиш…»

Тьотя ввійшла в азарт і почала хвалитися своїми методами виховання. «От у мене є шестилітня дочка. Деколи вона була дуже вередливою. Зайдемо в магазин – купи мені те, купи мені се… То я, коли вернулася домів, випорола її добре, аж задок посинів. Але навчило. Вона мене боїться, як вогню. Такого нема, щоб я сказала, а вона мене не послухалася».

У відповідь захотілося увірватися в розмову і заявити, що так не можна! Але хто я такий, щоб когось вчити? На щаблях життєвого досвіду тьотя стоїть набагато вище. У неї хоча б є діти. Крім того, моє втручання не буде коректним ще й через мій юний вік. Але тут у розмову втрутився мій сусід. Це було зовсім несподівано, позаяк, ще коли він зайшов до автобуса, впала в очі його підхмеленість. На вигляд не більше тридцяти. Розхристаний і майже наскрізь пройнятий меланхолією до всього навколишнього, окрім, як виявилося, виховання дітей. Мій сусід заявив, що має їх двійко, але ще ніколи не застосовував фізичне покарання. Тьотя заперечила, мовляв, без цього ніяк не можна. А захмелілий батько двох дітей сказав, що ніяк не можна без любові.

Василь Карп’юк,

поет, журналіст