Орест-Микола Орестович Василечко народився 26 лютого 1999 року.
У бою під Торецьком загинув мешканець Старого Лисця, старший солдат Національної гвардії Орест-Микола Василечко. Про це інформує “Галицький кореспондент” з посиланням на Лисецьку селищну раду.
Після закінчення дев’ятого класу боєць навчався в Івано-Франківському коледжі технологій і бізнесу, потім – у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького на відділенні харчових технологій. Диплом магістра здобув у Західноукраїнському національному університеті.
Орест-Микола Василечко займався спортом, був гравцем старолисецької “Бистриці”. Мав активну патріотичну позицію, тож за контрактом вступив на військову службу в Національну гвардію України. Служив старшим водієм роти вогневої підтримки 6-го батальйону спеціального призначення військової частини 3057 Національної гвардії.
21 вересня 2024 року внаслідок мінометного обстрілу позицій противником Орест-Микола Василечко отримав поранення, несумісне з життям, у районі населеного пункту Торецьк Бахмутського району Донецької області, будучи вірним військовій присязі, виявивши стійкість і мужність у бою за суверенітет, територіальну цілісність та незалежність України.
У загиблого воїна залишилися батьки – Оксана Миколаївна та Орест Володимирович, брат Тарас, який служить у Національній гвардії.
“Вічна пам’ять Героєві, який віддав своє життя за незалежність України, до останнього подиху захищав український народ від московського агресора!”, – йдеться в дописі.
Стереотипами земля повниться. Наш світогляд часто ґрунтується на хибних уявленнях про інших людей, міста, регіони, та що там — навіть про самих себе. Стереотипи заповнюють пробіли в реальних знаннях. Якщо на власні очі не бачили, не були, не знаємо — здатні вірити будь-чому. Наша країна настільки велика й різноманітна, що нам не вистачає особистих зв’язків,
У творі Михайла Коцюбинського «Intermezzo» є рядки про те, як герой звістку про повішених заїв стиглою сливою, відчуваючи не гіркоту, а приємний смак у роті. Неможливість відчувати хоч щось інше, бо жах висмоктав з нього всю кров, передається такою деталлю, яку люблять пхати в усі тестові завдання, присвячені
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює