9 жовтня 2024 року воїну повинно було виповнитися 44 роки.
Про це інформують на сторінці Калуської міської ради.
Дитинство Михайло провів у рідному селі. Тут, в Голинській школі, закінчив 9 клас. Професійну освіту здобував у Брошнівському училищі. Відслужив в армії. Після того ввесь час працював на різних роботах. Був дуже доброю людиною, брався за будь-справу.
У 2004 році одружився. У сім’ї народилося двійко синів. Проте життя у шлюбі не склалося. Проживав з мамою, яку дуже шанував.
1 січня 2024 року був мобілізований до лав ЗСУ. Герой гідно та самовіддано стояв на захисті Батьківщини. Служив гранатометником 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону однієї з військових частин. Воював на Донеччині, Харківщині. Був двічі поранений.
Вірний військовій присязі, в бою за Україну солдат Михайло Баран 12 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання у Харківській області отримав важке поранення, в результаті якого, на превеликий жаль, помер 26 вересня в лікарні у м. Києві.
…але розуміла, що в нас немає вибору. Ми з Вовою слухали виступ президента Америки 21 лютого 2022 року пізно увечері. Сумнівів не залишалося жодних в тому, що Росія таки нападе на нашу країну. На той момент чіткого розуміння що треба робити чи як правильно підготуватися не було. Відчуття розгубленості й страху трохи плутали всі думки
Стереотипами земля повниться. Наш світогляд часто ґрунтується на хибних уявленнях про інших людей, міста, регіони, та що там — навіть про самих себе. Стереотипи заповнюють пробіли в реальних знаннях. Якщо на власні очі не бачили, не були, не знаємо — здатні вірити будь-чому. Наша країна настільки велика й різноманітна, що нам не вистачає особистих зв’язків,
У творі Михайла Коцюбинського «Intermezzo» є рядки про те, як герой звістку про повішених заїв стиглою сливою, відчуваючи не гіркоту, а приємний смак у роті. Неможливість відчувати хоч щось інше, бо жах висмоктав з нього всю кров, передається такою деталлю, яку люблять пхати в усі тестові завдання, присвячені
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного