Жіночий теніс сьогодні популярний, як ніколи. Тенісистки привертають до себе увагу не тільки перемогами та високими результатами, а й своїми зовнішніми даними.  Професійний теніс означає солідні гроші та великі контракти. Проте потрапити до тенісної еліти наразі дуже складно. Шлях нагору супроводжується багатьма труднощами. “ГК” з’ясовував, чи реально зараз виховати в Україні професійну тенісистку…

Жіночий теніс сьогодні популярний, як ніколи. Тенісистки привертають до себе увагу не тільки перемогами та високими результатами, а й своїми зовнішніми даними.  Професійний теніс означає солідні гроші та великі контракти. Проте потрапити до тенісної еліти наразі дуже складно. Шлях нагору супроводжується багатьма труднощами. “ГК” з’ясовував, чи реально зараз виховати в Україні професійну тенісистку…
    
“В чому ж феномен популярності жіночого тенісу? Теніс, насамперед, не “псує” так жінок, як, скажімо, легка атлетика, плавання чи єдиноборства, – розповідає наш тенісний експерт, тренер ДЮСШ “Олімп” Станіслав Сарабай. – Переважна більшість тенісисток виглядають дуже жіночними, симпатичними, спортивними. Так було, і так буде. Цікаво, що основний заробіток професійних тенісисток зараз не призові, які вони одержують за свої виступи на турнірах. Їх основний дохід надходить від рекламних контрактів. Це спортсменки, які постійно на виду.
Якби Шарапова була у світовому рейтингу в другій п’ятдесятці, вона би ніколи не мала тих шалених прибутків”. І справді, росіянка ось вже декілька років входить до когорти найсильніших тенісисток світу. Вона перемогла у трьох турнірах “Великого шолому”, а зараз є найбільш високооплачуваною спортсменкою в світі серед усіх видів спорту. “В Марії Шараповій все поєдналося: дуже високі результати та приваблива, я навіть сказав би – сексуальна, зовнішність, – продовжує свої міркування Станіслав Сарабай. – А це для рекламодавців – просто знахідка. Але ж були і такі тенісистки, які мали безліч фанів не через свої результати, а виключно завдяки зовнішнім даним. Ви, мабуть, здогадуєтесь, що мова йде про секс-символ сучасного тенісного покоління Анну Курнікову. Вона не перемогла у жодному професійному турнірі, втім, це аж ніяк не свідчить про те, що вона була поганим гравцем. Якщо тенісистка посідає місце у першій п’ятдесятці рейтингу, вона однозначно є гравцем високого рівня. Просто Курнікова в певний час обрала не перемоги, а зробила ставку на себе як на тенісного секс-символа. Проте її приклад – чи не одиничний. Загалом “виїхати” на гарній зовнішності вдається дуже небагатьом”.

Шлях до профі
Загалом, для того, щоб потрапити в ряди тенісних професіоналів, потрібно пройти довгий і тернистий шлях від турнірів та чемпіонатів на аматорському рівні до другорядних турнірів нижчої категорії. Адже відрив між аматорським та професійним тенісом, як у будь-якому спорті, існує значний. “Власне, ця прірва дуже велика, – продовжує розповідь тенісний експерт “ГК”. –  Для того, щоб потрапити до сотні найкращих світового тенісу, як, скажімо, зараз сестри Бондаренко, потрібно пройти неймовірно важкий шлях. І тут молодим тенісисткам дуже важко витримати, насамперед у психологічному плані. Адже ти можеш усюди програвати, а участь у турнірах буде забирати і забирати великі гроші. Адже таких, як ти, тисячі тенісисток”. За словами Станіслава Сарабая, на підступах до профі молодим спортсменкам треба, насамперед, перебороти ці усі негаразди і продовжувати наполегливо тренуватись. І через це пройшли всі – від Шарапової до сестер Бондаренко.

Яскравий приклад
Але є ще один важливий момент – фінансування. Без нього, за словами тенісисток, пробитися на високий рівень практично нереально. Переконливе підтвердження – Христина Антонійчук з Коломиї. Вона у неповні 17 років стала фіналісткою юнацького турніру з серії “Великого шолому” – “Уімблдон”, що проводиться у Лондоні. Загалом вона почала займатись тенісом з п’яти років. Вже на перших порах прикарпатські тренери побачили у ній талант, адже Христина мала відмінні фізичні та ігрові данні, словом – була дуже здібна спортсменка. Вона виграла багато турнірів по Україні, а у своїй віковій групі постійно була першою. “Проте все, за що вона грала, відбувалося фактично за кошти батьків, – пригадує Станіслав Сарабай. – Але фінанси в певний час вичерпались. Тоді постало питання: “Що далі”? Такий момент настає у багатьох талановитих спортсменок, більшість з яких просто припиняють свій шлях нагору”.

Нові перспективи
Але Антонійчук пощастило – її вчасно підхопив дніпропетровський тенісний клуб “Мегарон”, який запропонував коломиянці відмінну базу, чудові корти, професійних тренерів та відповідне фінансування”. І перед Христиною Антонійчук справді відкрилися нові перспективи. Виступаючи під патронатом “Мегарона”, Христина дійшла до розряду тенісистів-професіоналів. На юніорському рівні вона здобула три титули на турнірах першої категорії, у 2006-му стала фіналісткою “Уімблдону” у парному розряді, а також перемогла на “дорослих” турнірах у Таїланді та Філіппінах. Більше того, у серпні минулого року Христину визнали секс-символом українського тенісу, і у цьому своєрідному рейтингу 17-річна спортсменка обійшла навіть провідних українських тенісисток Олену та Катерину Бондаренко. Проте у вересні минулого року в неї закінчився контракт з “Мегароном”.

Втрачені позиції
“Христина повернулася до рідної Коломиї, якийсь час тренувалася там, – говорить Станіслав Сарабай. – А згодом, поїхавши на турнір до Росії, отримала прикру травму руки. Зараз в неї велика проблема, адже з цією травмою вона пригальмувала у рейтингу. А треба ж продовжувати участь у турнірах, набирати залікові пункти. Та травма травмою, а за що їздити на турніри? В цьому році їй буде вже 19. Дівчатка у її віці вже впевнено грають на професійному рівні. Скажімо, її одноліток, Вікторія Азаренко з Білорусі, перемогла вже на декількох престижних турнірах. Тепер тенісне майбутнє Антонійчук, яка ще донедавна мала дуже великі перспективи у світі, на даному етапі – під сумнівом. Хоча тенісні експерти кажуть, що вона рівнем не гірша від тих самих сестер Бондаренко”. Але маємо надію, що Христина у найближчому майбутньому все ж зуміє подолати усі свої негаразди і не загубиться серед тисяч тенісисток, які свого часу вважалися перспективними, але просто припинили спроби пробиватися до когорти найкращих.

Чи є надії?
Приклад коломиянки досить красномовно демонструє всі труднощі, з якими зіштовхуються українські тенісистки на шляху до еліти. То що ж тоді робити нашим юним талантам? Адже за словами того ж Станіслава Сарабая, в області зараз тренуються чимало перспективних дівчат, які подумки, мабуть, бачать себе на місці Шарапової чи хоча б сестер Бондаренко. В Івано-Франківській області є перспективні дівчата, але це все відносно. Для того, щоби відрядити молодих тенісисток на великий шлях до професіоналів, потрібно вкласти досить багато коштів. До того ж, якщо однозначно поставити тільки на спорт, робити це в нинішній ситуації досить ризиковано. Всіляке можливе, маю на увазі фінансовий фактор. Крім того, існує і загроза травм, які, фактично, зводять нанівець усі зусилля молодих тенісисток. Але проблема не тільки в цьому. Існує гостра потреба у тенісних кортах, адже переважна більшість з тих, що є в області, будується та використовується у приватних цілях. Цікаво, що управління спорту ОДА цього року вирішило жодної копійки не виділяти на розвиток тенісу. Як у таких умовах виховувати майбутніх Шарапових та Курнікових, стає загадкою. Насамкінець хотілося б зазначити, що до проблеми тенісних кортів ми ще повернемось в одному з наступних номерів “ГК”.

Андрій МЕНІВ