На Прикарпатті, у селі Єзупіль, отці Згромадження Воплоченого Слова розпочали будівництво нового чоловічого монастиря. Неподалік цього місця знаходиться Духова Криниця, яка є одним із паломницьких місць Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.

Багато століть тому на цьому місці стояв Свято-Іванівський монастир, повідомляють в Івано-Франківські Архієпархії УГКЦ.

Новий монастир побудують поблизу Духовної Криниці, розташований неподалік Відпустово-Марійського центру, що у с. Крилос (Древній Галич), який також має свою багатовікову історію.

Думка про відновлення чоловічого монастиря поблизу Духової Криниці з’явилася ще давно, але її здійснення стало можливим лише зараз. Саме тому в березні 2023 року отці Згромадження Воплоченого Слова написали прохання про виділення земельної ділянки для будівництва монастиря. А вже 5 квітня на 19-ій сесії Єзупільської селищної ради було прийнято рішення надати дозвіл на відведення земельної ділянки у постійне користування Згромадження, з призначенням «на будівництво і обслуговування будівель громадських та релігійних організацій».

Відтак, вже у травні 2024 року, оформлені документи землеустрою та розпочата праця над проєктною пропозицією будівництва чоловічого монастиря.

На цей час тривають підготовчі роботи: зроблена розбивка території, викопана криниця і готується підключення електроенергії, у найближчих планах – обгородити всю територію та прокопати дорогу до місця будівництва, а навесні планується закладення фундаменту.

Нагадаємо, Духова Криниця – духовний осередок у мальовничому урочищі Вишновець поміж селами Сілець і Єзупіль, яке кожного року збирає на молитву паломників з Прикарпаття. За переказами, тут з’являлася Матір Божа, а вода є цілющою.

Деякі історики та дослідники припускають, що у часи Галицько-Волинського князівства саме в цьому місці, недалеко джерела стояв Свято-Іванівський монастир. Крім духовної, він виконував ще й оборонну функцію, а його ченці водою із святої криниці зцілювали хворих і лікували поранених у битвах галичан. Автор Іван Драбчук уточнює, наводячи свідчення з Руського Літописа, що цей монастир був тут вже у 1068 році. А ще оповідають, що в часи Середньовіччя тут посвячували свої знамена дружинники Ярослава Осмомисла і Данила Галицького, воїни боярина Дмитра Дедька, власника Чешибісів (тепер Єзуполя), перед походом на польського короля у 1349 році та повстанці Семена Височана під час визвольної війни українців у 1648-1654 роках.

1878 року тут була збудована каплиця і аж до 1944 року у цьому урочищі відбувались велелюдні прощі. А після Другої світової війни каплицю було знищено і сплюндровано джерело. А згодом, в часи радянського атеїстичного режиму, людям взагалі заборонялось сюди приходити.

Відновлення святого місця почалось 1990 року. А вже наступного літа тут було освячено церкву Івана Хрестителя та організовано нічні чування. Традиція проведення церковних Богослужінь в день Різдва Івана Хрестителя збереглася і понині: щорічно на цьому місці організовують Божественну Літургію.

До теми: У прикарпатському селі люди просили в Бога миру на нічних чуваннях