Під час 2-го Міжнародного фестивалю “Книжковий Арсенал”, що проходив 4-7 жовтня у Києві, у рамках спецпроекту “Складносурядні” відбувся показ відеоарт-перформенсу Олени Костюк та Тараса Прохасько під назвою “Дзеркало”.

Твір побудований за принципом битого дзеркала — складений із уламків давніх українських пісень у виконанні Олени Костюк, візуальних образів, танцювальних рухів, музичних уривків від Ensemble Nostri Temporis та авторського тексту Тараса Прохаська (уривки з «FM Галичини» та «Непростих»).

“Дзеркало” – це живе кіно у трьох притчах (Втрачений рай, Дике поле, Стріла). Темою перформенсу стала загадка роду. З допомогою давніх фотографій Олена Костюк намагалася змусити глядачів зазирнути у власну родинну історію — згадувати, думати, порівнювати, досліджувати, засуджувати, надихатися, не забувати — на кожного глядача, мабуть, перформенс подіяв по-різному. 

“Проект “Дзеркало” – це вже досить довга дорога. Він великою мірою стосується питання розуміння власної ідентичності, яке я так чи інакше, але завжди ставлю собі і досліджую впродовж усієї творчості, –розповіла “ГК” Олена Костюк.  Ідея проекту постала від старих фотографій. Ще під час мандрівок Гуцульщиною в рамках проекту «БАЙ. Гуцульська містерія» Остапа Костюка я почала сканувати старі фото, потім купувала їх на ярмарках, потім – у Києві на зборах антиквару, і так назбиралось їх дуже багато.

Що мене завжди магнітило у цих фотографіях, то це погляд людей. Їх стан. Не знаю, чим це спричинено, але те, як вони дивляться, провокує в мені питання, хто вони і хто, відповідно, я. Я розумію той факт, що це люди моєї землі, я з ними пов’язана. Але це вже є моє минуле, воно насправді вже мені не належить. Що ж тоді провокує мене? Це точно не костюм і не те, що вони – українці. Це щось таке, що пов’язано з моїми основами, з людськими основами. Отже, виникла велика потреба «говорити» про це, а іноді навіть «кричати» про це, дивлячись на те, як ми потроху перетворюємося з живих людей на пластмасових ляльок китайського виробництва”.

За  мистецький антропологічний проект «Дзеркало» Олена Костюк була відзначена дипломом міністра культури і національної спадщини Польщі.