Щорічно на крижаних просторах Антарктиди на станції “Академік Вернадський”, попри складні умови, українські полярники створюють справжню атмосферу свята.
Різдво об’єднує команду та додає сили для виконання важливих наукових досліджень. Як відбувається святкування? Чи приходить до полярників Санта, чи Миколай, що готують на Святвечір, чим прикрашають ялинку та яке диво може статися цього року?
Наразі на станції перебуває 14 людей: 9 науковців (3 біологи, 3 геофізики, 3 метеорологи) і 5 людей з технічного персоналу (системний механік, дизеліст-електрик, системний адміністратор, кухар і лікарка).
Суспільне Культура розпитало про роботу 29-ї української антарктичної експедиції бейскомандера геофізика Юрія Отрубу, метеорологиню Валентину Гарбарчук, біолога Сергія Єрмоленка та кухаря Назарія Цюпку.
Яка погода на Антарктиді
“Грудень на острові Галіндез — літній місяць. Але в нас продовжує лежати сніг, під час сонячних днів спостерігається сніготанення. Якщо випадають опади — то як мокрий сніг або дощ. Вночі температура від’ємна, вдень — близько 0 °C”, — говорить метеорологиня Валентина Гарбарчук.
За її словами, погода на острові Галіндез, де розташована станція, непередбачувана та змінюється дуже швидко — навіть за 15 хвилин вона може стати зовсім іншою. Тому науковці користуються короткостроковими прогнозами.
Антарктика — це кухня погоди. Тут формуються циклони з потужними вітрами, різного роду атмосферні фронти.
“Народні прикмети тут не працюють. Використовуємо тільки наукові підходи. Щоб скласти прогноз погоди, застосовуємо різні гідрометеорологічні моделі поведінки атмосфери Землі”, — зазначає дослідниця.
Різдвяні традиції полярників
Святвечір у виконанні українських полярників — це особливий ритуал.
Ще за часів, коли станція належала Великій Британії та мала назву “Фарадей”, була традиція гри в “таємного Санту”, тобто дарувати подарунки одне одному. Зараз команда розповіла, що цьогоріч до них “приходив святий Миколай”.
Полярники прикрашають станцію святковими декораціями, а також ставлять ялинку, яка може бути як штучною, привезеною з “великої землі”, так і імпровізованою, створеною з підручних матеріалів. Її прикрашають гірляндами, що додають кольору та настрою, нагадуючи про домашній затишок. Святкують не тільки за місцевим, а й за українським часом, щоб бути ближчими до усіх рідних та друзів.
Та замість Полярної зірки тут — Сонце, і майже полярний день, адже наразі тут літо й станція не перебуває за полярним колом. Ця традиція очікування сходження зорі знаходить символічне відображення в очікуванні початку вечері, що також стає своєрідним моментом єднання команди.
Одна з найцікавіших традицій — це обмін привітаннями з іншими полярними станціями. Завдяки супутниковому інтернету команди надсилають одне одному фотографії та теплі побажання.
Такі зв’язки, як зауважує бейскомандер Юрій Отруба, додають відчуття єдності серед полярників усього світу: “Раніше, коли не було супутникового інтернету, весь зв’язок був через радіостанцію. На сьогодні є супутниковий інтернет, тому всі пишемо імейли і маємо вже список станцій, яким ми відправляємо свої привітання”.
Особливості Святої вечері
Забезпечення станції продуктами — це складний логістичний процес, адже більшість необхідного постачають із Чилі, з найближчого до Антарктиди порту в Пунта-Аренасі. Замовлення продуктів відбувається раз на рік, тому всі запаси ретельно планують наперед.
Кухар Назар Цюпка зауважує, що, попри віддаленість, експедиція має доступ до всіх ключових інгредієнтів для приготування традиційних страв. Більшість із цих продуктів є замороженими або ж консервованими.
“Будемо сподіватися зробити всі 12 страв і мати справжню святкову різдвяну вечерю”, — говорить Цюпка.
Полярники збираються разом для спільних обіду та вечері, що є важливими, адже в цей час команда обмінюється інформацією та новинами. На станції раціон полярників базується на висококалорійних продуктах, які забезпечують організм необхідною енергією для роботи в суворих умовах. Це зроблено для того, щоб допомогти фахівцям довше зберегти тепло та енергію.
Окрім основних прийомів їжі протягом дня працівники станції підживлюються кавою, чаєм, шоколадом чи печивом.
Полярники жартують, що віддають перевагу саме консервам замість гарячих страв. Та такі жарти не дуже подобаються кухарю. Адже спільні обіди та вечері залишаються важливими для підтримки команди.
Озонова діра, мікропластик та глобальні виклики для довкілля
На станції “Академік Вернадський” команда продовжує тривалі безперервні дослідження, які було розпочато кілька десятиліть тому. Але бувають і унікальні, короткострокові проєкти, наприклад вивчення поширення мікропластику.
Юрій Отруба говорить: “Це було зрозуміло, що рано чи пізно мікропластик також добереться і до Антарктиди, тому зараз заплановані дослідження його поширення”.
Серед напрямів досліджень, що проводять на станції багато років, можна виокремити моніторинг варіацій магнітного поля Землі та визначення рівня озону. Останнє є надзвичайно важливою темою, тому що зниження рівня озону — одна з ключових екологічних проблем людства.
“Відомо, що за даними, зокрема отриманими на станції «Фарадей» (нині «Вернадський») у 1982–1986 роках, було відкрито явище озонової діри, яке сьогодні активно досліджується науковцями. Завдяки зусиллям людства вимальовується позитивна тенденція — площа озонової діри зменшується з кожним роком. Це пов’язане з тим, що люди все-таки перейшли на інші холодоагенти, які не руйнують озон. Найактивнішими компонентами-руйнівниками були фреони, що використовувалися в холодильних установках. Людство вчасно, тобто ще до незворотних процесів, почало переходити на інші види фреонів, які не руйнують озоновий шар”, — говорить Юрій Отруба.
Він зазначає, що завдяки переходу на альтернативні холодоагенти людство змогло сповільнити руйнування озонового шару, а це слугує свідченням сили наукового прогресу.
Натомість вимірювання магнітного поля Землі свідчать про поступові зміни його характеристик. Полярники зауважують, що ці зміни можуть впливати на навігацію та інші аспекти життя на Землі.
Наукова робота та диво на Різдво
Особливе місце на станції займають біологічні дослідження, які дають змогу краще зрозуміти адаптацію організмів до екстремальних умов.
Науковці вивчають адаптивні властивості місцевих рослин, таких як щучник антарктичний, що виживає в цьому кліматі. Отримані знання можуть мати практичне застосування, наприклад для підвищення морозостійкості сільськогосподарських культур.
Одним із важливих напрямів роботи українських полярників є вивчення китів. Для цього науковці проводять біопсію, використовуючи спеціальні стріли для арбалета, щоб взяти зразки шкіри та жиру цих велетнів. Ці зразки дають отримати відомості про генетичний стан популяцій, наявність спадкових або інфекційних захворювань, а також про харчові звички китів.
Такі дослідження є частиною міжнародних програм і допомагають краще зрозуміти роль цих ссавців у морській екосистемі, а також вплив змін клімату на їхнє середовище існування.
Ще одна тема досліджень — динаміка зміни популяції пінгвінів. Такі дослідження мають велике значення для розуміння змін довкілля.
Наприклад, зростання популяції певних видів пінгвінів свідчить про зміни клімату. Також чисельність пінгвінів є одним з факторів лімітування промислового вилову крилю.
Зокрема, за словами біолога Сергія Єрмоленка, цьогоріч учаснику 29 УАЕ, біологу Світозару Давиденку, вдалося зафіксувати майже 4000 пінгвінів, які знесли близько 2000 яєць, деякі з них уже вилупилися — ось таке різдвяне диво незабаром станеться.
Тож замість колядок полярники будуть слухати писк новонароджених пінгвіняток.
До теми: 12 страв на Святвечір: що вони символізують та як їх приготувати
Палій Юлія 
Деркачова Ольга 
Рязанцева Яна 
Магда Євген