Сьогодні свій 95-й день народження святкує мешканка Івано-Франківська Ірина Іванівна Мандзик. Все життя жінка прожила і присвятила рідному місту, працюючи ретушером у знаному фотосалоні «Горизонт», повідомляє Галицький кореспондент.

Історія життя ювілярки почалася у далекому 1930 році у Заболотові на Снятинщині. 12 січня у сім’ї столяра Івана та домогосподарки Євдокії Ботулінських народилася первісточка Іринка.

Батьки Іван і Євдокія

За часів Польщі у рідному селищі дівчина закінчила два класи, решту знань здобувала вже у радянській школі. Згодом Ірина разом з родиною пережили Другу світову війну. Післявоєнні часи були голодними. Довелося працювати, оскільки в сім’ї підростали ще троє дітей. Ірина була найстаршою, тому їде до Станіслава, тепер Івано-Франківська, де вчиться ретушуванню фото.

Робота у фотосалоні «Горизонт» була дівчині до снаги. Там ювілярка пропрацювала все життя до пенсії поруч зі знаним фотографом Степаном Назаренком.

З чоловіком Богданом

В Івано-Франківську Ірина Іванівна одружилася. Разом з чоловіком Богданом Мандзиком виховала двох дочок. Раділа появі внуків, правнуків.

З доньками Христиною та Оксаною

 

«Для Ірини Іванівни сім’я була понад усе. Всі мають бути нагодовані, чисті та гарно одягнені, чемні, побожні», – розповідає донька Христина Шпундра.

Її слова підтверджують родинні світлини. У сімейному альбомі їх дуже багато. Більшість з них професійні. Разом з Іриною Іванівною родина стала частинкою історії міста, оскільки фотосалон часто був майданчиком для зйомок документальних фільмів і світлин.

«Все життя мама служила іншим. Ніколи не сварилась у сім’ї і не свариться зараз. Красива, справедлива, вимоглива до себе та до інших, – ділиться спогадами донька Христина. – На пенсії мама разом з батьком і дітьми активно брала участь в усіх політичних, культурних і релігійних заходах міста. Дуже раділа відновленню української держави».

У свої 95 Ірина Іванівна переживає за Україну, людей. Незважаючи на повну втрату слуху, жінка, завдяки сучасним пристроям, добре комунікує з рідними, орієнтується і розуміє, що відбувається в Україні та світі. Ювілярка щонеділі відвідує церкву у меморіальному сквері, любить прогулюватися вулицями рідного міста.

Сьогодні Ірина Іванівна живе разом з онуком Андрієм і невісткою Лесею, правнуками Яринкою та Богданчиком. Родина радіє, що завдяки Ірині Іванівні може доторкнутися до споминів минулого.

З внуками та правнуками