Гострий та хронічний трахеїт: відмінності у діагностиці та терапії

  • Запалення трахеї через інфекцію або подразнення слизової дихальних шляхів має назву «трахеїт». Як і більшість респіраторних захворювань, він поділяється на дві загальні групи: гострий, пов’язаний з інфекціями, та хронічний, який розвивається внаслідок тривалого впливу патологічних чинників, що призводять до структурних змін у дихальній системі. В обох формах при запаленні трахеї хворий страждає від виснажливих нападів кашлю, що може турбувати ще кілька тижнів після одужання.

    Симптоми хвороби

    Гостра форма проявляється наступним чином:

    • інтенсивний сухий кашель на початкових стадіях хвороби, переважно вночі або зранку;
    • кашльові напади під час глибокого вдиху, сміху або плачу, стресу, різкої зміни температури навколишнього середовища;
    • біль у ділянці грудей, що віддається під лопатками, і в горлі;
    • після кількох днів хвороби кашель переходить у продуктивний (з мокротою), та його інтенсивність знижується.

    У деяких випадках гострий трахеїт супроводжується підвищенням температури тіла, осиплістю голосу, нежитю.

    До характерних ознак хронічного перебігу хвороби належать:

    1. Виснажливі кашльові напади, які турбують під час тривалого перебування в горизонтальному положенні, після нічного сну, зміни дихального ритму.
    2. Біль у грудині після кашльових приступів.
    3. Підвищення температури тіла на постійній основі.

    Діагностика трахеїту

    Для встановлення діагнозу потрібно звернутися до сімейного лікаря або ЛОРа. У разі гострої форми захворювання фахівець збере анамнез та проведе ларингоскопію (метод дослідження гортані та голосових зв’язок за допомогою спеціального інструменту — ларингоскопу).

    Хронічну форму діагностувати складніше. Для цього може знадобитися:

    • аускультація легенів — метод діагностики, який полягає у вислуховуванні звуків, що утворюються під час дихання, за допомогою стетоскопа або фонендоскопа;
    • рентгенографія для виключення пневмонії;
    • спірографія для оцінки прохідності дихальних шляхів та виключення обструктивних захворювань.

    Лікування

    Вибір терапії залежить від діагнозу та є комплексним. Гострий трахеїт зазвичай спричиняється вірусами, тому терапія спрямована на зняття симптомів інфекції та поліпшення умов навколишнього середовища. Хронічна форма з’являється за активного розмноження бактерій на тлі ослабленого місцевого імунітету, про що свідчить наявність гнійного мокротиння, тому потребує застосування антибіотиків.

    Тривалість терапії при інфекційному трахеїті становить 1–2 тижні. Хронічна форма лікується протягом 10–14 днів приймання антибіотичних препаратів з подальшим контролем чинників, що можуть посилити запальний процес. У цьому разі лікарі нерідко прописують фізіотерапевтичні методи: електрофорез, УВЧ чи масаж грудної клітки для полегшення відходження мокротиння та зменшення запалення.

  • Література

    Hitier M., Loälec M., Patron V., Edy E., Moreau S. [Trachée : anatomie, physiologie, endoscopie et imagerie] EMC Oto-rhino-laryngologie. 2013;8:1–18. 

    Blot M, Bonniaud-Blot P, Favrolt N, Bonniaud P, Chavanet P, Piroth L. Update on childhood and adult infectious tracheitis. Med Mal Infect. 2017 Nov;47(7):443-452. doi: 10.1016/j.medmal.2017.06.006. Epub 2017 Jul 27. PMID: 28757125; PMCID: PMC7125831.

     

     

    реклама

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!