На Івано-Франківщині безкоштовно пройти медичну реабілітацію можна у 21 медзакладі. Один з них — обласна клінічна лікарня.

Як військові проходять реабілітацію в обласній лікарні — у репортажі “Суспільного”.

З 2021 року у Центрі фізичної та реабілітаційної медицини цього закладу послуги отримали понад дві тисячі пацієнтів. Більшість з них — військовослужбовці. З ними й іншими пацієнтами медики практикують доказову реабілітацію за індивідуально підібраними вправами, спрямованими на відновлення рухових функцій.

Асистент фізичного терапевта Арсен Куйбіда розповідає, що доказова реабілітація передбачає те, що для кожного пацієнта складають індивідуальний план роботи. Такий курс реабілітації допомагає йому стати самостійним та мобільним.

“Починаємо їздити на кріслі колісному. Це повинно бути спеціальне крісло колісне, активне. У нас — багато бар’єрів, і потрібно вміти виїжджати на круті схили, з’їжджати зі спусків, проїжджати пандуси, бордюри, пороги. Не хочу, щоб пацієнти з травмами ставили собі вирок, що будуть сидіти все життя у квартирі й нічого не зможуть робити. Хочу, щоб такі люди соціалізувалися і продовжували жити своїм життям”, — говорить Арсен Куйбіда.

З його слів, однією з навичок, яку освоюють пацієнти під час реабілітації в обласній клінічній лікарні, є вправність на кріслі колісному.

“Пандуси мають високу амплітуду і градус, тому людина, яка виїжджає на нього, може впасти на спину. Відпрацьовуємо, щоб пацієнт міг самостійно залізти назад на крісло колісне. Спочатку акуратно перекидаємо пацієнта. Потім вчимо триматися за передню рамку, щоб не вдаритися головою, самостійно підіймати крісло і ставити його на гальма”, — каже Арсен Куйбіда.

Військовослужбовець Ростислав Демешко навчився виконувати цю вправу за три тижні тренувань. Чоловік — родом із Сумської області, служив у 72 окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. Ростислав розповідає, що 6 вересня 2024 року поблизу села Водяне на Донеччині він отримав уламкові поранення. Тепер має травму хребта й не відчуває ніг.

“На цей час я зміцнююся і вивчаю крісло колісне. На ліжко, з ліжка навчився пересідати й ловити баланс, щоб не падати. Тому що в кріслі ти сидиш, у тебе є спинка. А сядь ти на канапу — і буде “бовтати” в різні боки. На корпус роблю вправи на брусах, турніку, займаюся з гантелями”, — говорить Ростислав Демешко.

Також три тижні проходить реабілітацію в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні військовослужбовець Михайло Сов’як. У лавах Збройних сил України він служив з лютого 2024 року. 18 вересня під час бойового завдання в Донецькій області був поранений уламками через скид з дрона. Михайло Сов’як каже, що завдяки індивідуально підібраним вправам він вже навчився долати перешкоди та самостійно одягатися.

“Різні вправи. Баланс тримати, бо я не міг навіть сидіти. Вже можу нормально себе на крісло пересадити, на ліжко, піти в душ, помитися, перешкоди долати, на пандус виїжджати”, — говорить Михайло Сов’як.

Асистент фізичного терапевта Олексій Білик каже: реабілітація Михайла проходила у декілька етапів.

“Починали з того, що працювали з балансом: навчили його сідати, пересідати з ліжка на крісло колісне, з крісла на унітаз, одягатися, їсти. Тобто тих навичок, якими він зможе користуватися вдома. Наступним етапом було долання перешкод”, — пояснює Олексій Білик.

За словами ерготерапевтки Христини Кузьмик, з кожним пацієнтом працює мультидисциплінарна команда, яка складається з лікаря фізичної та реабілітаційної медицини, фізичного терапевта, ерготерапевта, соціального працівника та, за потреби, психолога.

“Коли ми говоримо про реабілітацію, люди уявляють собі масаж, фізіопроцедури, арттерапію. Насправді доказова реабілітація насамперед базується на цілях пацієнта. Я, як ерготерапевт, можу піти з пацієнтом у магазин. Фізичний терапевт покаже правильний патерн ходьби. Інший призначить правильну тактику лікування, що сприятиме правильному відновленню. Така реабілітація слугує активному способу життя”, — розповідає Христина Кузьмик.

Керівниця ініціативи “Реабілітація травм війни” благодійного фонду “Пацієнти України” Анастасія Бойчук говорить, що у 21 медзакладі Прикарпаття військовослужбовці й цивільні можуть проходити безкоштовну реабілітацію вісім разів на рік. 23 рази — пацієнти з множинною ампутацією. Тривалість одного циклу складає від 14 до 21 дня. З її слів, до програми медичних гарантій входить стаціонарна та амбулаторна реабілітаційна допомога.

“Спроможність реабілітаційних закладів визначається не ліжками, не площею, а фахівцями, які працюють. Тому наше завдання на майбутнє — проаналізувати й запропонувати, яким чином може відбуватися “маршрут” людини від таких відділень до дому. Щоб пацієнти ближче до дому могли отримувати ті реабілітаційні послуги, що їм потрібні”, — каже Анастасія Бойчук.

Вона також додає, що у 2024 році Національна служба здоров’я України спрямувала на медичну реабілітацію 4 мільярди гривень. З них майже 118 мільйонів гривень отримали медзаклади Івано-Франківщини.