В Івано-Франківську є достатньо ефективних впроваджень і зрушень щодо безбар’єрності, але є й те, що роблять недбало чи просто заради гарного фото для звітності.

Поки особисто не зіштовхуєшся з цим, не до кінця усвідомлюєш проблему невеличкої ямки на тротуарі, стрімкого пандуса чи відсутності поручнів у вбиральні. Маломобільним людям постійно доводиться стикатися з проблемою безбар’єрності, пише Галицький кореспондент.

Вже є позитивні зміни

Співзасновник ГО «Парк ветеранів України» Максим Сич працює в компанії, яка серед іншого також займається розробкою стратегічних документів для забезпечення безбар’єрності в українських містах, і яка торік передала Івано-Франківську рекомендації щодо розвитку інклюзивності та безбар’єрності.

За словами активіста, вже є певні позитивні зміни. Загалом за останні три роки у місті облаштували кілька маршрутів, доступні для людей з інвалідністю.

«Пішохідний маршрут від обласної лікарні і до центрального універмагу виконали торік і досить непогано. Замінили покриття тротуарів від лікарні і до перехрестя із вул. Тролейбусною на безшовну бруківку, зробили пониження на пішохідних переходах, – говорить Максим. – До прикладу, якщо згадати територію біля лікарні ще до облаштування маршруту, то там було дуже надщерблене асфальтове покриття, тому крісло колісне під час руху неабияк трясло. На протезах чи милицях так само було незручно пересуватися».

Тамтешню зупинку теж гарно переобладнали, зокрема зробили безшовну бруківку, як зауважує активіст. Єдиний нюанс – зупинковий павільйон розташований занадто близько до лінії бордюру. Тобто крісло колісне проїде повз павільйон, але фактично по самому краю бордюру.

Далі чоловік відзначає підняті пішохідні переходи на виїзді з парковки біля ратуші в бік центрального універмагу та біля зупинки «Золота нива», що на вул. Симоненка. А також підняте перехрестя вулиць Шевченка і Гординського.

Важливо, що доступною за всіма нормами облаштували вулицю 100-річчя Червоного Хреста, яка між початком парку і міською лікарнею на вул. Мазепи. Адже це маршрут, яким часто пересуваються ветерани, які перебувають на лікуванні.  

Щодо комунального громадського транспорту, то він є одним із найкращих в Україні в плані безбар’єрності, як вважає Сич.

«Кожен автобус і тролейбус має підлогу з відкидним пандусом, який, що важливо, в робочому стані. До прикладу, в київському тролейбусі якось довелося бачити заварений пандус», – розповідає він. 

«Для галочки»

Часто доступної інфраструктури в місті або немає, або вона не нормативна і підлягає переробці, як зауважує активіст. Нерідко фахівці, які технічно виконують забезпечення безбар’єрності, роблять це неправильно. Часом не навмисно, а лише тому, що не знають, як має бути.

Далі такі самі недостатньо обізнані замовники приймають цю роботу. Або ж роблять це свідомо. Часто вони ще й економлять на матеріалах. У підсумку маємо об’єкт, який мав би забезпечити доступність для маломобільних людей, але так і не виконуватиме цю функцію. 

“Нещодавно публічно стало відомо про випадок, коли двоє ветеранів на кріслах колісних не змогли зайти до стоматполіклініки на вул. Тарнавського, бо замість нормального пандуса були стрімкі рейки, – продовжує Максим. – Як виявилося, заклад має висновок сертифікованого експерта про те, що приміщення відповідає державним нормам про інклюзивність і доступність. Тобто виходить, що навіть сертифіковані експерти, які мають державний дозвіл на обстеження медичних закладів, пишуть висновок «для галочки», а вищі контролюючі органи ці висновки просто не перевіряють”.

Однією з найпроблемніших щодо безбар’єрності чоловік вважає вулицю Мельника, а саме тротуар навпроти квіткового базару. Паркан, яким обгородили будівництво, фактично вкрав весь тротуар, на якому ще й відсутнє нормальне покриття.

«Там взагалі будь-якому пішоходу важко пересуватися, – каже він. – Будівництво не ведеться, але й огорожу не забирають».

Активіст додає, що вулиця Бандери – так само недоступна за всіма критеріями: якість покриття, недостатня ширина, перепади висоти, парковки.

Найпоширеніша проблема в місті – бракує понижень на пішохідних переходах. Але також важлива і якість покриття. Адже якщо воно пошкоджене, то в пониженні немає сенсу.

Щодо сходів на вул. Набережна, які ведуть до моста і далі на Німецьке озеро, то ті рейки, які там встановили, допоможуть хіба велосипед угору покотити.

Покриття на дамбі в жахливому стані. Рухатися складно. Якщо самостійно на кріслі колісному – руки швидко втомляться, також буде постійна тряска.

Майже в жодному громадському закладі немає інклюзивних вбиралень. Щодо пандусів, то часто підприємці їх роблять просто «аби було»: занадто стрімкі, слизькі й з одним поручнем. Такими можуть користуватися хіба батьки з візочками.

Хоча в місті поступово збільшується кількість об’єктів правильної безбар’єрності.

Програму продовжать

У 2024 році в Івано-Франківській громаді розробили «Програму безбар’єрної та інклюзивної інфраструктури».

Заступник директора департаменту благоустрою міськради Андрій Гаврилків розповідає, що в межах програми забезпечили безбар’єрне середовище на маршруті від обласної лікарні до перехрестя вулиць Галицької і Дністровської. А саме: облаштували два підняті переходи, 39 понижень і встановили 137 антипаркувальних стовпчиків.

Також проводили роботи на інших локаціях, де відремонтували тротуар, облаштували пандуси і пониження на перехрестях. Загалом протягом минулого року провели роботи на 31 об’єкті. На це з міського бюджету скерували 11 мільйонів гривень.

У 2025 році продовжать виконання програми, зосереджуючись найперше на центральній частині міста, зокрема на вулиці Січових Стрільців, Мельника, Незалежності. Таке рішення прийняли, порадившись з ветераном, радником міського голови з доступності Юрієм Гапончуком.

«Наші спеціалісти вже опрацьовують ці локації: вимірюють, рахують, формують необхідну вартість», – каже Андрій Гаврилків. 

На реалізацію програми у 2025 році гроші ще не виділили, однак, як зазначає заступник директора, минулого року ці процеси відбувалися приблизно в таких самих термінах – лютий-березень.

Департамент інфраструктури, житлової та комунальної політики протягом 2024 року в рамках програми виконав робіт на 4 мільйони 210 тисяч гривень.  Як інформує очільник Михайло Смушак, за цей час встановили кількасот антипаркувальних стовпців і півкуль, облаштували 84 пониження, підвищений пішохідний перехід на заїзді/виїзді з майданчика для тимчасового зберігання транспортних засобів на вул. Грушевського, 32 і підвищене перехрестя на вул. Шевченка-Гординського.

Керівник управління капітального будівництва Роман Галіпчак повідомив, що протягом року облаштували пониження на пішохідних переходах на вулицях Мазепи і Чорновола, на що витратили 2 мільйони 850 тисяч гривень.

Область лідирує

За нещодавніми даними рейтингу Міністерства розвитку громад та території за 2024 рік на Прикарпатті 82% ЦНАПів пристосовані для маломобільних людей. Область також лідирує у створенні безбар’єрності в будівлях закладів соцзахисту з показником 51%.

Поруч з цим в Івано-Франківській області лише 6% укриттів мають засоби доступності для маломобільних груп населення. Також тільки шість громад створили місцеві ради безбар’єрності.

«Керівники громад здебільшого пояснюють таку ситуацію браком фінансування, – говорить представник урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю Микола Макар. – Але питання безбар’єрності дуже актуальне зараз. Тим паче не все потребує значних фінансових вкладень». 

Він каже, що вже подав пропозицію Івано-Франківській ОДА, аби розробити обласну цільову програму безбар’єрності до 2030 року. Адже тоді можна буде закладати відповідні кошти для створення доступного середовища. Відтак і громади могли б долучатися до співфінансування.

«Поки ще не визначили хто має бути відповідальним за програму і робити це», – додає Микола Макар.

 

Наталя МОСТОВА