У місті вже не побачити горобців, ще трохи і зникнуть синиці, солов’ї та інші птахи, що залежать від відповідної рослинності, з якою в Івано-Франківську біда – через хаотичну забудову, надмірне зрізання кущів і розчищення чагарників.

Не мають куди подітися

Хаотично забудовуючи на місці зелених зон, одноповерхових будинків, старих урочищ, що поросли чагарниками, Івано-Франківськ позбувається місць, де утворилися сталі екосистеми живих організмів і де радикальні зміни у структурі таких екосистем призводять до їхньої повної руйнації. Дерево – це домівка для близько 270 видів організмів. Зарослий кущ – для понад сотні організмів.

Днями про цю проблему написала на своїй сторінці орнітологиня Наталя Пріяткіна, повідомляє Галицький кореспондент.

В Івано-Франківську проживає багато видів птахів, які надзвичайно залежать від наявності «правильної» рослинності. У місті вже не побачити горобців, бо їм потрібні хащі, чагарники. Більшу частину свого життя ці птахи живляться саме рослинною їжею і комахами на рослинах.

«Єдина місцина в Франківську, де ще можна знайти горобців – позаду «білого дому», – розповідає орнітологиня.

Ще трохи і можуть щезнути синиці, адже вони будують гнізда у дуплах, щілинах старих дерев. Вже не чути солов’я, бо немає кущів з нижніми гілками – їх вирізали, адже це «не естетично, і сміття там чіпляється, і люди гадять». З цієї ж причини не буде вільшанок, кропив’янок.

«Солов’я ще можна почути біля річки, адже цей птах співає в тому кущі, де має гніздо, і облаштовує його саме в нижніх гілках, – каже орнітологиня. – Дрозди теж в кущах гніздяться. Якось у парку бачила на одній ялинці аж два їхні гнізда на нижніх гілках. У диких природніх умовах ці птахи ніколи не гніздяться на одному дереві, бо це стрес. Але в Франківську вони просто не мають  куди подітися».

Чимало птахів гніздяться у високій траві. Наприклад, вівчарик-ковалик – невеличкий птах, який робить гніздо на землі у вигляді великої кулі у густій траві. Але траву всю зрізають фактично під корінь – аби була гарна і рівна.

«Ґрунт без трави або зі згорілою травою нагрівається на градусів 45, коли надворі плюс 30, – пояснює Наталя Пріяткіна. – Якщо трава висотою один-два сантиметри, то ґрунт прогрівається трохи менше – на 35 градусів. Коли ж трава некошена, то там уже 18 градусів. В такому ґрунті утримується вода, стає волого, починається процес гниття, відповідно живуть різні мікроорганізми, комахи. Саме тому влітку в місті так спекотно – земля перегріта, бо ж траву всюди максимально покосили».

Для багатьох птахів кущ, оброслий високою травою – це дім, сховок, захист і їдальня одночасно. Але кущ має складатися не з кількох гілочок, майстерно підрізаних та обскубаних, а повинен мати вигляд осередка, де можна заховатися і збудувати гніздо та вивести безпечно нащадків. Наприклад, усі види кропив’янок гніздяться у таких кущах, дрозди, зяблики, мухоловки, солов’ї та ще з десяток видів, повідомляє в своєму дописі орнітологиня.

З кущами в Івано-Франківську чи не найбільша біда – через бажання створити красивий антураж «європейського» міста занадто зрізають кущі. Якщо і залишають, то дві-три гілки – для птаха це небезпека, бо побачать чужаки.

Зелені зони біля міського озера і в скверах активно розчищають від заростей глоду, терену, бересклету і бузини. Ці кущі ростуть за дамбою і створюють бар’єр для вітру на самому озері, а ще слугують достатньо великою гніздовою ділянкою для величезної кількості птахів.

«Синиці збирають здобич для годівлі пташенят з кущів і листяних дерев аборигенних видів, минаючи інвазивні види, які активно висаджують останнім часом. До прикладу, сакури, тюльпанові дерева, декоративні сливи красиво квітнуть нетривалий час навесні, але ці дерева не плодоносять, відповідно не забезпечують птахам кормової бази», – інформує Наталя Пріяткіна. 

Орнітологи і дослідники екосистем міста рекомендують висаджувати саме аборигенні види рослин, зокрема калину, горобину, глід, барбарис, смородину, шипшину, терен, спірею, бузину, дикий виноград на огорожах. Ці чагарники можна гарно обіграти у ландшафтному дизайні, вони, як і усі кущі, піддаються обрізці. Кущі можна формувати, не знищуючи нижній приріст з гілок і дозволяючи птахам там створювати гнізда.

Дика природа – в тренді

В центральній частині європейських міст є багато парків, схожих до лісу: кущі не підстрижені, під ними росте трава. Тамтешня природа виглядає дикою, але насправді за нею доглядають.

«У Кракові посеред центрального бульвару мене вразило величезне лежаче дерево, якому років зо сто, – розповідає орнітологиня. – Біля нього росте висока трава, ходять їжаки, ростуть гриби. Навколо огорожа з написом «Ділянка дикої природи».  

Також у європейських містах лишають клумби, на які висаджують польові трави і квіти для приманювання комах і, відповідно, птахів, йдеться в дописі Наталі Пріяткіної. Заборонено рубати дерева будь-якого віку або рубати гілку, допоки дерево не огляне арборист. Не забирають з парків та зелених зон впалі старі дерева, якщо ті не перешкоджають проїзду транспорту. Навколо водойм завжди присутня буферна зона – територія без втручання людини, огороджена і з підходом до води у чітко визначених місцях.