Найбільше про це йдеться у фільмах для підлітків, де герої – ці самі підлітки, і вони не знаходять спільної мови зі своїми ровесниками, батьками, педагогами. Відбуваються всілякі драматичні перипетії, а під кінець стрічки глядач має захоплюватися героями, бо вони залишилися собою. І всім нам неодмінно треба бути собою, ніби це найвища планка в еволюції людської сутності.
А що означає бути собою? Ми розуміємо це словосполучення як категоричну вимогу індивідуальності. Особистість з купою приколів (чеснот і недоліків). Бути собою значить бути героєм і возноситися над усіма, хто дозволяє собі пристосуванство та різні людські слабкості. Звісно, тут не можна спиратися на тезу, що все людське не є для людини чужим, бо воно зовсім не людське, а якраз тваринне. Відтак слабкості є гріхом, і допускати їх не можна у жодному разі.
Проте, повертаючись до імперативу «бути собою», треба сказати, що його усталене значення, яке має місце у людській свідомості, є цілком протилежним до істинного, позаяк «бути собою» означає «не бути собою». Бо ж кожна людина має ці самі слабкості, і насправді «бути собою» означає підкорятись усім цим слабкостям, опускатись до тваринних інстинктів. Їсти з рук людей, які вбивали твоїх батьків. Бути собою може кожен мудак. Бути собою означає віддатися стихії емоцій і почуттів, що не може бути нормальним для людини, бо, окрім серця й тіла, людина має душу і розум. Душа є локатором, який вловлює всі хибні порухи.
Як каже поет Тарас Григорчук, у людини має бути чуття. Якщо ти знаєш, де схибив, то ти людина. Навіть може бути так, що саме той хибний крок дасть тобі суттєво більші результати, аніж рафіновано праведне життя. А все ж ти знаєш, що схибив, і воно тебе мучить – це є сумління. Натомість, розум дає можливість не схибити. І не може бути жодних виправдань. Не можна казати ні про яку кров чи ментальність або ж настрій. У людини є розум, і вона відповідає за свої вчинки. Бути собою насправді – не бути собою, бути інакшим.
Людина має відмовитись від своїх слабкостей і бути сильною. Бути чи не бути сильною – вибір самої людини. Але можливість бути сильною дав людині Бог. Разом з душею і розумом. Більше того, Бог дав людині інструкцію, як бути сильною. Достатньо лише правильно спрямувати свою енергію і перестати бути собою, а бути гідним твором у руках Майстра.
Василь КАРП’ЮК,
поет, журналіст