Мова про злоякісні пухлини. Типова ситуація: у кожної четвертої жінки, в якої виявляють онкологічне захворювання статевої сфери, рак – у занедбаній стадії. Третина – молоді жінки, з тих, кого медики називають «дітородного віку». Більше половини – із груп ризику, яким рекомендований огляд лікаря кожних півроку. Про те, на що слід звертати увагу, щоби уникнути раку статевих органів, і чого не треба боятися, розповідає головний лікар Івано-Франківського обласного перинатального центру, хірург Ігор Вакалюк.

 

Що означає занедбаність

«За останнє десятиліття в області вдалося значно знизити дитячу і материнську смертність, –  розповідає пан Вакалюк. – Зокрема, завдяки тому, що в 1997-му році ми одні з перших в Україні відкрили перинатальний центр. І зараз уся медслужба області приділяє цьому максимум уваги. Кожен випадок біди детально аналізується, щоби уникати подібних ситуацій у майбутньому. В останні роки так само працюємо з онкологічними захворюваннями жіночої статевої сфери».

Кожен випадок занедбаного раку, а особливо візуальний його прояв – на шийці матки, у жінок молодого, дітородного, віку розглядають як трагедію материнської смертності. За кожною такою історією – не тільки обірване життя, а й сім’я без мами, діти, які залишаються сиротами. В Європі такі випадки – поодинокі. У нас, на жаль, за минулий рік занедбаність раку статевих органів у жінок була на рівні майже 25%. Тобто у кожної четвертої жінки з-поміж тих, кому встановили онкологічний діагноз.

Що означає «занедбаність»? Хвороба настільки поширена, що до кінця вилікувати її практично неможливо. В Україні критичною вважається четверта стадія раку, коли процес виходить за межі статевої сфери і метастази проникають у віддалені органи. «Ми відносимо до занедбаних форм, розбираємо й аналізуємо не тільки четверту, а й третю стадію раку жіночих органів, – відзначає Ігор Вакалюк. – Розцінюємо обидві стадії як занедбані випадки, які є проблемними для лікування. Вважаємо, що їх треба не допускати, бо обидві вкорочують життя». Рак у третій стадії умовно виліковний. Основний критерій виліковування в цьому випадку – виживання до року. Якщо в четвертій стадії виживання до року мінімальне, то в третій – це реально.

«Повірте, що стадія раку – це не завжди вирок, – наголошує лікар. – Маємо досвід, що вдається надати допомогу. Багато залежить від сили духу людини, від її співпраці з медиками. Тому шанси на життя є при всіх стадіях. Хоча б тому, що комплексне лікування продовжує життя хворого. Одна справа казати «приречений» про когось чужого. А коли йдеться про близьких та рідних, то кожен день, кожен тиждень і кожен місяць для них, як і для нас – то щастя…»

 

Коли належиш до групи ризику

«Коли бачиш жінок у тяжкому стані і починаєш збирати анамнез (обставини виникнення і перебігу хвороби), дізнаєшся, що інколи вони по 10-15 років не були на огляді у лікаря. Тоді розумієш, чому так сталося», – продовжує Ігор Вакалюк.

Як вирішують цю проблему? Проводять моніторинг, або онкопрофілактику. Цим, здавалося б, канцелярським виразом означують цілу систему роботи медиків, яка дає можливість уникати тяжких випадків раку. «Починаємо з того, що в регіоні визначається кількість жінок, яка підлягає оглядам з приводу онкозахворювань, – пояснює головний лікар ОПЦ. – Серед них визначають групи ризику, які обов’язково треба оглянути, бо саме в цих групах виявляють рак».

Факторами ризику, які можуть викликати виникнення злоякісної пухлини, є хронічні гінекологічні захворювання – запальні процеси, особливо вірусного походження, часті аборти, викидні. На сьогоднішній день доведено: один із різновидів генітального папілома-вірусу на фоні інших запальних хвороб призводить до виникнення раку шийки матки. У світі, а віднедавна і в Україні практикується вакцинація від цього вірусу. «Ми також пропагуємо щеплювати дівчаток-підлітків до початку статевого життя», – зауважує пан Вакалюк.

Ще одна велика група ризику – вікова. Вважається, що вік 45-55 років для жінок є дуже небезпечним в сенсі виникнення раку. У цей період гормональна сфера поступово затихає перед менопаузою, відтак жіночий організм є особливо вразливим для розвитку гормонозалежних та інших пухлин. Ризик захворіти на рак є також у тих випадках, коли в сім’ї прямі родичі мали онкологічні захворювання.

Група ризику, характерна саме для нашого регіону, – це жінки-заробітчанки. Нелегально працюючи за кордоном, вони не мають можливості пильнувати за своїм здоров’ям. І повертаються додому з різними онокозахворюваннями, в т.ч. і гінекологічними, вже у занедбаних стадіях. Це велика проблема для лікарів, яка в останній час наростає, відзначає Ігор Вакалюк.

Важливо знати, що після 18-ти років кожна жінка повинна проходити огляди у лікаря-акушера чи гінеколога – хоча би раз на рік з цитологічним (лабораторним) дослідженням. Для жінок із груп ризику рекомендовано оглядатися двічі на рік, з них хоча би раз – із цитологічним дослідженням. 

 

Як не допустити раку

У кожній міській та районній поліклініці віднедавна є окремий кабінет патології шийки матки, оскільки останнім часом кількість захворювань на такий вид раку зростає. Таким чином, на всю область поширено методику комп’ютерного цитологічного скринінгу. Простіше кажучи, це онкопрофогляди, що передбачають дослідження мазка зі слизової у спеціальній лабораторії. Із загальної маси досліджуваного матеріалу вибирають результати, які вказують на хворобу або дають підстави її підозрювати. Це попередня діагностика. Лікареві треба опрацювати кожен окремий випадок, щоби встановити кінцевий діагноз.

Рівень скринінгу у нас в області достатній, переконаний Ігор Вакалюк. Наші лабораторії є достатньо потужні, щоби відрізнити норму від патології. Скринінгова цитологія – методика, важлива як для лікарів, так і для жінок. Вона дає можливість діагностувати зміни клітин на початкових стадіях. Таким чином виявляють не тільки рак, а й передракові стани й запальні захворювання. Та головне, на думку пана Вакалюка, що це дає змогу зменшити кількість занедбаної онкології. «На це власне і націлена наша робота, – уточнює він. – Щоби виявити 10 випадків ризику, їх пролікувати і не допустити того одного випадку, що відбирає життя». За минуле півріччя занедбаних випадків раку шийки матки було виявлено 18%.

«Оцінюю ефективність системи за тим, скільки виявлено доклінічних раків і передракових станів, – наголошує лікар. – Бо в цих випадках можна людям допомогти більш дієво, бо це дозволяє зберегти життя жінок». Якщо вчасно діагностувати, наприклад, передракове захворювання шийки матки – дисплазію, то є добрі шанси його вилікувати. А якщо його добре пролікувати, то є високі шанси не захворіти на рак – в середньому десять до одного, каже статистика. Коли ж жінка не змінює свій спосіб життя і не лікується, то розвиток злоякісної пухлини – неминучий. «Ми домовилися з онкологами, що лікуємо фонові захворювання і дисплазії першого та другого ступеня, – зауважує Ігор Вакалюк. – А третього ступеня, де вже дуже тонка межа між тяжкою дисплазією і раком, лікують фахівці з онкодиспансеру. Прийняли таке рішення, щоби уникнути помилок».

Є випадки, коли запізнілу хворобу виявляють у жінок, які за родом діяльності повинні регулярно проходити медогляди. Це працівники дитсадків, шкіл, лікарень, закладів харчування. «Трапляються випадки, коли пропустили чи недопрацювали, – визнає пан Вакалюк. – Мушу констатувати, що організація онкопрофоглядів ще не досконала. При тому, що в Україні наша область є однією з кращих у тому, як вона поставлена».

Відтак жінки повинні знати ризики і передовсім самі дбати про своє здоров’я. Культура статевих стосунків дає змогу уникнути інфікування та розвитку хронічних запальних захворювань, які є передумовою раку. Періодичні огляди допоможуть виявити проблему, коли вона ще не стала загрозою для життя.

Треба сказати собі правду і не боятися її, вважає Ігор Вакалюк. Правда полягає в тому, що важливо діагностувати передракову стадію хвороби статевих органів і пролікувати її раніше, ніж рак стане невідворотним. Це повинні усвідомлювати і жінки, і чоловіки.

 

Наталія КУШНІРЕНКО