Генадій Крайкін родом із Донецької області. Серцеву хворобу діагностували ще у дитинстві. Спершу лікарі казали, що потрібно почекати до 16 років і, можливо, операція не буде потрібна. В дитинстві він відчував себе абсолютно здоровим, тому й навіть займався спортом, хоча медики цього не рекомендували. Генадій жив без будь-якого дискомфорту чи обмежень.

Але в 30 років почав відчувати сильну задишку при фізичних навантаженнях і навіть в побутових справах. В серпні 2024 року, коли виїжджав з Донеччини, проходив ВЛК і йому сказали, що потрібна операція.

 

У Генадія рідкісна вроджена вада серця – субааортальна мембрана (підклапанний стеноз вихідного тракту лівого шлуночка). Лікар-кардіохірург Тарас Гудзенко каже, що зазвичай таких пацієнтів оперують ще в дитячому віці.

 

Після погіршення стану здоров’я в одній із клінік пацієнту пропонували здійснити заміну (протезування) серцевого клапану.

«Це для мене був шок, бо не хотів повного розрізу грудини, мене лякав також довгий період реабілітації після операції», – говорить Генадій Карайкін.

 

Кардіохірург Тарас Гудзенко пояснює, що дуже часто помилково деякі лікарі, які не мають великого досвіду лікування пацієнтів із вродженими вадами серця, вважають, що така патологія аортального клапану, як у Генадія, потребує протезування.

 

“Але в ЦМКЛ, провівши детальну діагностику, ми виявили, що морфологічно аортальний клапан у нашого пацієнта є цілком нормальний і не потребує протезування. Проблемою була тільки мембрана, яка заважала витоку (виходу) крові з лівого шлуночка. Якщо не оперувати цю ваду, то в подальшому розвиваються ті самі наслідки, що і при аортальному стенозі (вторинна мітральна і серцева недостатність, легенева гіпертензія). Ця операція була покликана на те, щоб зберегти аортальний клапан, звільнити вихідний тракт лівого шлуночка від фіброзно-м’язового валика і, таким чином, покращити якість життя пацієнта”, – пояснює медик.

 

Далі Генадій не потребуватиме жодного оперативного втручання, лікування медикаментозне буде мінімальне, а в майбутньому він може обійтись і без прийому ліків.

 

Операцію здійснювали в умовах штучного кровообігу – коли серце у пацієнта стоїть, на ньому виконують операцію, а функцію серця та легень виконує апарат ШК, яким керує лікар анестезіолог-перфузіолог.