Проєкт, який зараз має назву ARTнація, започаткував голова родини Гльоза – пан Микола, який до 2014 року був успішним підприємцем, а з початком російської агресії став морським прикордонником.

У 2021 році він демобілізувався і почав власне виробництво сувенірів з дерева та фанери, інформують на сторінці міського голови Руслана Марцінківа. 

З 24 лютого Микола, як резервіст першої черги, повернувся до своєї частини і став на захист міста. Дотепер продовжує службу у Морській охороні. У червні 2022 року із сім’єю переїхали в Івано-Франківськ і написали грант на відновлення втраченого бізнесу та вже тут розпочали виготовляти сувеніри. 

“Приїхали сюди, в Івано-Франківськ. Починаємо все з нуля, – ділиться історією успіху донька і співвласниця Марія Гльоза. – Зараз в нас вже успішно працює виготовлення шевронів, є замовлення. Бізнес розширився, дякуючи підтримці гранту. Ми ще в Маріуполі отримали перший грант. Там починали власну справу. В нас була деревообробна продукція, але з початком війни в нас все згоріло. Будинок згорів і наше приміщення, верстати – все згоріло. Коли приїхали вже сюди, ми написали грант на відновлення втраченого бізнесу. Нашу заявку погодили і на грантові 870 тисяч – закупили лазерний верстат, фрезерний. За частину коштів була придбана перша вишивальна машина. Згодом ми отримали грант на розширення і купили ще вишивальні машини. І в нас вже в 7 разів збільшилось виробництво”.

До сімейного бізнесу долучився чоловік Марії – Андрій. Зараз він інвалід війни. З 24 лютого був оборонцем Маріуполя, отримав поранення, а потім потрапив в полон. Після обміну пройшов реабілітацію та повернувся на службу вже в Івано-Франківську. А цього року звільнився зі служби. Тож тепер разом з дружиною ведуть сімейну справу.  

“На жаль, почалась війна: наш магазинчик зруйнований, ми так і не відкрились. В душі я все одно хотів бути підприємцем і мати якусь власну справу. Поки я був в полоні, поки проходив всі ці реабілітації, моя дружина писала гранти і вигравала їх. Приймали разом рішення і вибрали напрямок – швейне виробництво, щоб допомагати нашим хлопцям”, – каже співвласник бізнесу Андрій Гльоза.

За кожним виробом – історія незламності. Наталія Володимирівна, мати власниці бізнесу та дружина захисника Маріуполя Миколи, не просто допомагає у виробництві, вона вкладає в кожну деталь частинку своєї душі.

“Підтримала тому, що потрібно чимось займатися, не сидіти, не чекати. Війна є війна – краще відволікатися. Це час, який з користю для армії. Я допомагаю в прасуванні всіх виробів, пришиваю, обрізаю, підготовлюю вже до віддачі кінцевих результатів”, – говорить пані Наталія.

Як місцева влада підтримує бізнес, що відроджується з попелу, розповіла начальниця управління праці Івано-Франківської міської ради Наталія Дмитраш.

“Від початку війни, в нас була дуже плинність велика бізнесу, який хотів переїхати. На сьогодні немає таких запитів щодо бізнесу, який потребує релокацій. Тішить нас те, що бізнес розвивається. Внутрішньо переміщені особи втілюють свою мрію і відкривають бізнес в Івано-Франківській громаді. Коли ворог знищив їх бізнес, вони частково змогли щось вивезти. Цей бізнес, він продовжує свою мрію, і розвивається в нашій громаді”, – розповідає Наталія Дмитраш. 

Про те, як важливо підтримувати бізнес, допомагати тим, хто через війну втратив все розповідає Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.

“Ми сьогодні в учасника бойових дій, який повернувся з полону, після того, як воював в Маріуполі, зараз демобілізувався, має інвалідність. Разом з дружиною, з мамою, родичами робить цей бізнес. Також батько їхній в Збройних силах України. Хочу закликати підтримувати такий бізнес – учасників бойових дій. Це дуже важливо в контексті підтримки навіть реабілітації хлопців, які повертаються з полону чи повертаються з війни”, – підсумовує Руслан Марцінків. 

Читайте також: Підприємець з Верховинщини передав бійцям ГУР чотири квадроцикли