США протягом кількох тижнів дізнаються, чи Росія серйозно ставиться до миру в Україні.

Про це заявив 4 квітня держсекретар Сполучених Штатів Марко Рубіо після того, як європейські союзники звинуватили Москву в тому, що вона зволікає із закликом адміністрації Дональда Трампа до припинення вогню.

«Ми дізнаємось достатньо скоро, протягом декількох тижнів, а не місяців, чи серйозно Росія ставиться до миру, чи ні. Я сподіваюся, що так. Було б добре для миру, якби ця війна закінчилася. Але, очевидно, ми повинні перевірити це припущення», – сказав Рубіо, який завершує свій перший візит до штаб-квартири НАТО на новій посаді.

Як повідомляє кореспондентка Радіо Свобода, побажання, що США повинні встановити чіткий дедлайн для Росії, а Москва дати зрозуміти, чи готова до миру, чи ні – висловили перед пресою багато європейських міністрів за останні два дні в штаб-квартирі НАТО.

Тим часом, генеральний секретар НАТО Марк Рютте підкреслив, що за три місяці цього року країни НАТО вже пообіцяли Україні допомогу на суму 20 мільярдів євро, тоді як за весь минулий рік ця сума становила 50 мільярдів. Щоправда, деякі з майбутніх пакетів допомоги розраховані на кілька років.

Рютте також вчергове похвалив зусилля США зі встановлення миру в Україні: «Очевидно, що тепер м’яч на російській стороні, тому нам потрібно подивитися, що станеться… Я справді вражений тим, як американці ведуть ці переговори, а також тим фактом, що вони інформують і європейців, і Україну – Україну, очевидно, оскільки мова йде саме про неї, але також і європейських союзників, повідомляючи їм, що відбувається».

Також генсек НАТО зауважив, що навіть якщо скоро настане мир в Україні, Росія ще протягом багатьох років залишатиметься головною загрозою для НАТО.

Як повідомляє кореспондентка Радіо Свобода, цю думку поділили й багато інших міністрів, відповідаючи на питання, чи не змінилася позиція Альянсу в світлі майбутніх переговорів.

«Важливо, що ми всі погодилися: Росія є загрозою. Якби цього не було, я не розумію, чому ми повинні постійно збільшувати витрати на оборону», – заявила міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі.

Втім, збільшити інвестиції до 5 % від ВВП, як цього вимагають США, в Європі не готові. Точні показники на цій зустрічі не погоджувалися, але орієнтуються на рівень, що перевищує три відсотки.

«5% – це, звичайно, набагато більше, ніж витрачають самі США; це дуже висока мета, і ми зараз не готові брати на себе такі зобов’язання. Головне – витрачати більше і робити це більш розумно», – заявив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.

«Чесно кажучи, я був би ще щасливішим, якби таке налаштування існувало 10 років тому. Але, принаймні, воно є у нас зараз. Ми бачимо, що Німеччина, Фінляндія, Швеція та багато інших країн інвестують більше коштів, і це хороша перспектива», – Маргус Цахкна, міністр закордонних справ Естонії.

У перспективі європейські країни хочуть інвестувати саме в європейський оборонний сектор, а також у виробництво зброї українським ОПК.

11 березня представникам США вдалося отримати від України згоду на 30-денне перемир’я. Російський лідер Володимр Путін цю ідею не відкинув, але висунув свої умови.

Україна і Росія також обмінюються звинуваченнями в недотриманні мораторію на завдання ударів по енергетичних об’єктах один одного.