24 квітня 2025 року в Дніпрі перестало битися серце Олександра Горецького — пластуна з позивним «Горець» та псевдом «Буревісник», старшого сержанта 78 окремого батальйону територіальної оборони. Він помер від травм, отриманих під час нещасного випадку на фронті біля Гуляйполя, Запорізька область.

Олександр виростав у селі Ямниця поблизу Івано-Франківська. З 1993 року був активним членом Пласту в гуртку «Горицвіти» 35 куреня ім. Юстина Гірняка. Брав участь у мандрівках, таборах, вишколах, серед яких – легендарне «Скобине гніздо». Присягнув на вірність пластовим ідеалам і залишався вірним їм усе життя, допомагаючи таборам навіть після завершення активного пластування.

Навчався в Ямницькій школі та Івано-Франківському ВПТУ №21 за спеціальністю коваль-газоелектрозварник. Працював на місцевому цементному заводі, служив строкову службу в Бердичеві, а згодом будував життя в Івано-Франківську. Працював далекобійником у Європі, але з початком повномасштабної війни без вагань повернувся і став на захист України.

Командир відділення технічного обслуговування, Олександр виконував бойові завдання в зоні активних бойових дій. Його відданість побратимам, родині та країні залишиться у пам’яті всіх, хто його знав.

У нього залишилися матір, дружина Леся, сини Михайло та Олександр, троє онуків і сестра Світлана з родиною.