Було би немудро тішитися з гарних вокальних даних чи здібностей до малювання. Це так само, як тішитися з випадково знайденої сумки грошей. Бо талант дається, як нічим не заслужений скарб. Наче б за так. Та навіть детективні серіали показують, що небагато щастя приносить така сумка грошей. Бо завжди знайдуться на неї претенденти. І якщо сам не віддаси, то занапастиш життя постійною пересторогою, щоб не прийшли і не забрали. З талантом ще печальніше – він може раптово пропасти сам, як зникає у співака голос чи в письменника натхнення.

Наші таланти – випробовування. Вони нам дані, щоб ми зрозуміли незначущість таланту. І навіть можна зрозуміти, та далеко не просто відповідно повестися. Непросто перебороти в собі потяг до слави і грошей. Тому залишатися простим, світлим і людяним набагато легше без грошей, а тим паче, без слави. Таланти – випробування, які виявляються у формі спокуси.

Показовим у цьому випадку є фільм Міхаеля Ханеке «Піаністка» за однойменним романом австрійської нобеліантки Ельфріди Єлінек. Головна героїня Еріка – талановитий музикант і професор Віденської консерваторії. Мешкає з матір’ю і залишається під її контролем вже у досить зрілому віці. Але матір старіння дочки не помічає, а навпаки, контролює весь її час і переконує Еріку, що вона повинна лише працювати і бути найкращою.

Мимоволі згадуєш одержимих батьків, які силоміць запихають своїх чад на всякі «акордеони». З цього робимо висновок, що талант – це випробування не лише для його володаря, а й для оточення. Фанатичне прагнення батьків, аби їхні діти були найкращими, призводить до калічення доль самих дітей.

Зазвичай з віком діти таки звільняються від фронтального впливу батьків і самі вирішують, як хочуть жити. Але кожен випадок має ризик загострення, яке сталося з Ерікою. Через тотальний контроль матері вона має час лише на викладання, на приватні уроки і на власні вправляння у грі. Себто повна відсутність будь-якого особистого життя. Але дорогою з роботи додому можна виділити кілька хвилин, а потім сказати матері, що затрималася на заняттях… Так Еріка таємно відвідує порномагазин, а під ліжком зберігає садомазохістське приладдя. Спрагла жінка неприродним способом задовольняє свої природні потреби, а тоді, заспокоєна, йде їсти приготовану матір’ю вечерю.

На одній мистецькій імпрезі Еріка знайомиться з молодим чоловіком, який у неї закохується. Щоб бути поряд, він вступає на навчання до її класу. Згодом зізнається в коханні і пропонує стосунки. Але вона – підстаркувата діва і вже не має щирості почуттів. Вона дає своєму юному залицяльникові листа, в якому викладає список збочених дій, які він може застосовувати щодо неї.

У цей момент відбувається падіння людини. Талант Еріки виявляється нікчемним. Він став неймовірним тягарем, з яким вона так і не змогла збалансувати, аби не збочити. Він убив у ній жінку. Він витіснив особистість, людину. Частинка підмінила ціле.

Будьте обережні зі своїм талантом. Адже ви завжди більші й цінніші за нього.

Василь Карп’юк, поет, журналіст