У межах обміну 14 серпня з полону повернувся 26-річний військовий Станіслав Панченко разом зі своїм чотирилапим улюбленцем – котом Мишком.

Мишко понад 4,5 року прожив у колонії №32 в окупованій Макіївці разом із військовополоненими, повідомляють “Новини Донбасу” та “Суспільне”.

Інший чоловік, який піклувався про Мишка, вже понад 7 років перебуває за ґратами й досі чекає на обмін.

“Я не міг залишити Мишка – у колонії йому загрожувала доля [безхатченка]. А це вже був наш, можна сказати, домашній кіт”, – ділиться Станіслав.

Військовослужбовець Станіслав Панченко народився на Полтавщині. У лавах ЗСУ служив з 2017 року, а в січні 2019-го – потрапив у полон на Донеччині. За словами його мами Валентини Панченко, військового спершу утримували у Донецькому СІЗО, а потім перевели до 32-ї колонії у Макіївці вже з “вироком”. За сфабрикованими звинуваченнями у “захопленні влади” чоловіка засудили до 17 років увʼязнення.

Як пояснив Станіслав, тварину до макіївського барака приніс їхній “завгосп” – засуджений, який виконує господарську роботу в колонії. Кошеня було зовсім маленьке, але полонені його “виходили”. Спочатку чоловіки вирішили, що це кішка і назвали її Мишкою, але потім виявилося, що це кіт – Мишко. Військові виділили тварині спеціальну сумку, на якій написали “Дом кота” і “Мишко хоче в Полтаву”.

Станіслав пробув за ґратами майже 7 років, а коли вирушав на обмін – забрав із собою кота.

“Вирішили так: хто перший звільниться, той кота з собою візьме. Тому взимку тим засудженим, які працюють на швейному виробництві, ми замовили спеціальну сумку: із ущільненими стінками та дном – щоб доставити Мишка на волю з комфортом. У нас цю сумку наглядачі тричі вилучали. Але, на щастя, нам постійно вдавалося повертати”, – казав військовий.

За словами Станіслава, Мишко дуже розумний і лагідний. Перед обміном, на шляху з окупованої Донеччини, він спокійно сидів у сумці й не подавав звуків.

“Коли нас уже обміняли, то до шпиталю везли машинами швидкої допомоги. При посадці в швидку я про всяк випадок попередив персонал, що в мене в сумці кіт. Вони дуже здивувалися: “Який ще кіт? Живий?!”. Кажу: “Так, живий. Він також із колонії №32″. Я відкрив сумку і показав. Коли нас розміщували в шпиталі, я теж попередив персонал”, – ділився чоловік.

Зараз Мишко живе разом зі Станіславом і набирає вагу.

“Я сподіваюсь, що і мій товариш по нещастю, з яким ми разом виховували Мишка, теж незабаром потрапить на обмін”, – додає захисник.

Читайте також: Протягом 913 днів у ворожому полоні Євген Еккерт пройшов 12 колоній. Схуднув на 25 кг і без зубів – 22-річний хлопець вже не був схожий на себе. Від часу звільнення з полону минуло дев’ять місяців. Євген багато сміється і жартує, встиг полюбити Івано-Франківськ, як рідну Херсонщину. А ще закохався в місцеву дівчину, з першого погляду, в свій перший день приїзду до Франківська.